Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О., Мироненка О.В., Чумаченко Т.А.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом Державної фінансової інспекції України до Державного агентства України з інвестицій та управління національними проектами України, третя особа - Публічне акціонерне товариство "Національний депозитарій України" про зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 січня 2013 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року, -

У липні 2012 року Державна фінансова інспекція України звернулась до суду з вказаним позовом, у якому з урахуванням змінених позовних вимог просила зобов'язати Державне агентство України з інвестицій та управління національними проектами України виконати пункт 2 вимоги Головного Контрольно-ревізійного управління України № 08-14/1956 від 07.12.2011 щодо стягнення з ВАТ "Національний депозитарій України" на користь Державного бюджету 6238000 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Державна фінансова інспекція України, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

У запереченні на касаційну скаргу Державне агентство України з інвестицій та управління національними проектами України, посилаючись на законність судових рішень, просить залишити їх без змін.

З`ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги з таких підстав.

Встановлено, що за результатом проведення Головним Контрольно-ревізійним управлінням України ревізії за період з 01.01.2007 по 01.01.2009 окремих питань фінансово - господарської діяльності Державного агентства України з інвестицій та управління національними проектами України складено акт ревізії № 08-21/1 від 02.11.2011.

Ревізією виявлено порушення, внаслідок чого відповідачем складено вимогу № 08-14/1956 від 07.12.2011, пункт 2 якої є предметом спору у справі. У ній вказано, що Державним агентством України з інвестицій та управління національними проектами України, як головним розпорядником коштів, при надходженні ВАТ "Національний депозитарій України", як одержувачу бюджетних коштів, плану використання бюджетних коштів на 2007 рік за бюджетною програмою КПКВ 6241020 "Державна програма розвитку Національної депозитарної системи України" недотримані вимоги Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання Державної програми розвитку Національної депозитарної системи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 452 від 14.03.2007 (452-2007-п) та спільного наказу Держінспекцій і Міністерства фінансів України № 24/479 від 13.04.2007, що призвело до зайвого виділення бюджетних коштів ВАТ "Національний депозитарій України", внаслідок відсутності потреби у бюджетних асигнуваннях на суму 6238000 грн., у зв'язку з чим вимагалось стягнути з вказаного товариства до державного бюджету України згадану суму.

Встановлено, що у 2007 році із затверджених бюджетних асигнувань по КПКВ 6241020 "Державна програма розвитку Національної депозитарної системи України" в сумі 25000000 грн., не використано асигнувань в сумі 2357395,96 грн., а касових видатків здійснено в сумі 22642604,04 грн., що також підтверджено проведеною Державною фінансовою інспекцію зустрічною звіркою ВАТ "Національний депозитарій України".

Крім того, внаслідок проведення зустрічної звірки товариства встановлено, що із загальної суми зазначених видатків, відповідно до затвердженого Плану використання бюджетних коштів, здійснено поточних видатків для забезпечення діяльності (утримання) ВАТ "Національний депозитарій України" в сумі 6237999,58 грн.

Відповідно до Державної програми розвитку Національної депозитарної системи України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2004 № 1707 (1707-2004-п) , чинної на момент виникнення спірних правовідносин, становлення та розбудова системи відбувалися в умовах відсутності ресурсного забезпечення. Реальна вартість створення інфраструктури ринків капіталу, зокрема повнофункціональної Національної депозитарної системи, значно перевищує власні фінансові можливості учасників ринку цінних паперів.

У відповідності до вимог Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" (710/97-ВР) створення та утримання Національної депозитарної системи до моменту її переходу на самофінансування, а також здійснення заходів щодо створення Національного депозитарію забезпечується державою шляхом виділення для цього відповідних коштів.

Згідно з п.п. 1, 2 Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання Державної програми розвитку Національної депозитарної системи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.03.2007 № 452 (452-2007-п) , цей Порядок визначає механізм використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті Держінвестицій за програмою "Державна програма розвитку Національної депозитарної системи України" (далі - бюджетні кошти). Бюджетні кошти Держінвестицій спрямовує Національному депозитарію для виконання Державної програми розвитку Національної депозитарної системи України, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2004 № 1707 (1707-2004-п) , зокрема, на: створення автоматизованої інформаційної системи Національної депозитарної системи, зокрема національної інформаційної мережі та системи передачі даних, комплексної системи захисту інформації; удосконалення програмно-технічного комплексу депозитарної діяльності, зокрема для забезпечення обслуговування державних облігацій, облігацій підприємств та облігацій місцевих позик за єдиним стандартом, для удосконалення кореспондентських відносин з депозитарними установами інших держав та проведення грошового розрахунку за договорами про цінні папери; створення програмного продукту для передачі та зберігання контрольних копій реєстрів власників іменних цінних паперів; виконання робіт із завершення будівництва комплексу споруд (архітектор В. Гесте) на Контрактовій пл., 1, у м. Києві, зокрема розроблення проекту будівництва для розміщення Національного депозитарію та його структурних підрозділів.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні" сферою діяльності Національної депозитарної системи є: стандартизація обліку цінних паперів згідно з міжнародними стандартами; уніфікація документообігу щодо операцій з цінними паперами і нумерація цінних паперів, випущених в Україні, згідно з міжнародними стандартами; відповідальне зберігання всіх видів цінних паперів як у документарній, так і в бездокументарній формах; реальна поставка чи переміщення з рахунку в цінних паперах з одночасною оплатою грошових коштів відповідно до розпоряджень клієнтів; акумулювання доходів (дивідендів, процентних виплат та виплат з погашення тощо) щодо цінних паперів, взятих на обслуговування системою, та їх розподіл за рахунками; регламентація та обслуговування механізмів позики та застави для цінних паперів, що беруться на обслуговування системою; надання послуг щодо виконання обов'язків номінального утримувача іменних цінних паперів, що беруться на обслуговування системою; розробка, впровадження, обслуговування і підтримка комп'ютеризованих систем обслуговування обігу рахунків у цінних паперах і здійснення грошових виплат, пов'язаних з банківськими та/або з іншими системами грошового клірингу на щоденній чи іншій регулярній основі.

Таким чином, виконання ВАТ "Національний депозитарій України" заходів Держпрограми не є поточною діяльністю, а видатки, необхідні для досягнення цілей бюджетної програми, не є видатками для забезпечення його поточної діяльності (утримання).

Рішеннями правління ВАТ "Національний депозитарій України" від 16.04.2007 № 3/10, від 27.04.2007 № 47/1, від 31.05.2007 № 59/1, від 20.06.2007 № 70/1, від 27.07.2007 № 83/1, від 23.08.2007 № 95/1, від 14.09.2007 № 99/1, від 18.10.2007 № 110/1, від 29.11.2007 № 127/2 та від 24.12.2007 № 140/1 визначено перелік співробітників товариства, залучених до виконання Держпрограми, не звільняючи їх від виконання функцій з поточної діяльності, а розпорядженням від 17.04.2007 № 4/1 затверджено коефіцієнти трудової участі кожного структурного підрозділу у виконанні кожного напряму бюджетної програми, також не звільняючи їх від виконання функцій з поточної діяльності.

При цьому 86 % акцій ВАТ "Національний депозитарій України" належить державі в особі Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а відповідно до статуту товариства органом управління останнього є Наглядова Рада, яка створюється з метою забезпечення захисту прав акціонерів і до компетенції якої віднесено затвердження річних кошторисів товариства.

У 2007 році рішеннями Наглядової Ради ВАТ "Національний депозитарій України" затверджено кошторис товариства на 2007 рік, до складу якого входили і поточні видатки із загального фонду державного бюджету відповідно до плану використання бюджетних коштів на загальну суму 13697,9 тис. грн. та 11091,1 тис. грн. відповідно. У складі членів Наглядової Ради, що голосували за затвердження такого кошторису були посадові особи Міністерства фінансів, ДКЦПФР, Мінекономіки, Фонду держмайна, Держінвестицій.

Таким чином, Наглядовою Радою у складі представників вказаних органів державної виконавчої влади схвалено здійснення поточних видатків із загального фонду державного бюджету відповідно до Плану використання бюджетних коштів, в тому числі по видатках, які зазначені в акті ревізії.

Відповідно до пп. 1.1 п. 1 Правил складання паспортів бюджетних програм та інформації про їх виконання, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 29.12.2002 № 1098 (z0047-03) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 21.01.2003 за № 47/7368 (z0047-03) , у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, паспорт бюджетної програми - це документ, що визначає суму коштів, затверджену в державному бюджеті для виконання бюджетної програми, законодавчі підстави її реалізації, мету, завдання, напрями діяльності, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми, на основі якого здійснюється контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів і аналіз виконання бюджетної програми.

За змістом п. 2 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228 (228-2002-п) , план використання бюджетних коштів - це розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі, в розрізі видатків бюджету, структура яких відповідає повній економічній класифікації видатків бюджету та класифікації кредитування бюджету.

У пункті 34 Порядку визначено, що складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ плани використання бюджетних коштів одержувачами затверджуються їх керівниками за погодженням з розпорядниками, через яких вони одержують бюджетні кошти.

До Плану використання бюджетних коштів було внесено зміни, які затверджені Головою правління ВАТ "Національний депозитарій України" та погоджені Головою Державного агентства України з інвестицій та управління національними проектами України відповідно до вимог п. 34 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, при цьому обсяг бюджетних асигнувань, затверджений в сумі 25000000 грн., не змінився.

Згідно з пунктом 9 Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 25.05.2004 № 89 (z0716-04) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.06.2004 за N 716/9315, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, план використання бюджетних коштів є основним плановим документом, на підставі якого одержувачу бюджетних коштів перераховуються бюджетні кошти і він має право на їх використання.

Відповідно до змісту Інструкції про складання і виконання розпису Державного бюджету України, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2002 № 57 (z0086-02) , у редакції наказу Міністерства фінансів України від 14.06.2004 № 386 (z0820-04) , форма плану використання бюджетних коштів заповнюється за повною економічною класифікацією видатків та кредитування без зазначення цифрових кодів, у разі потреби може бути доповнена іншими показниками.

Таким чином, розшифрування за всіма кодами економічної класифікації, а саме: заробітна плата з нарахуваннями, оплата предметів, матеріалів, обладнання, інвентарю, транспортних послуг та інші видатки, які на думку позивача є нецільовим використанням бюджетних коштів, здійснюється в плані використання бюджетних коштів, проте жодним нормативно-правовим актом не передбачена вимога щодо відображення у паспорті бюджетної програми та порядку використання бюджетних коштів показників, які зазначаються у плані використання бюджетних коштів.

Крім того, законодавство не містило заборони щодо реалізації будь-якого із перелічених у Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання Державної програми розвитку Національної депозитарної системи, напрямів використання бюджетних коштів шляхом оплати робіт (послуг) сторонній організації (юридичній особі), або стороннім фізичним особам, або працівникам одержувача бюджетних коштів.

За таких обставин виконання працівниками ВАТ "Національний депозитарій України" робіт з реалізації заходів Держпрограми та відповідне отримання ними заробітної плати, а також інші поточні видатки, які безпосередньо пов'язані з виконанням Держпрограми, не можуть бути кваліфіковані у якості видатків для забезпечення поточної діяльності (утримання) товариства.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що бюджетні кошти на виконання програми "Державна програма розвитку Національної депозитарної системи України" заплановані та використані з урахуванням вказаних вимог чинного законодавства. При цьому в матеріалах справи наявні копії виписок, які підтверджують таке використання та містять відомості про платежі товариства за предмети, матеріали, обладнання, інвентар, за транспортні послуги та утримання транспортних засобів, за послуги зв'язку тощо, а також відповідні копії звітних документів, які надсилались ним до Державного агентства України з інвестицій та управління національними проектами України, в тому числі інформація про використання бюджетних коштів на 01.01.2008, інформація про виконання паспорта бюджетної програми за КПКВ 6241020 "Державна програма розвитку Національної депозитарної системи України" за 2007 рік.

Описане свідчить про необґрунтованість висновку Державної фінансової інспекції України щодо використання відповідачем бюджетних коштів для забезпечення діяльності (утримання) ВАТ "Національний депозитарій України" за бюджетною програмою КПКВ 6241020 "Державна програма розвитку Національної депозитарної системи України" у 2007 році в сумі 6238000 грн. за межами бюджетної програми та їх нецільове використання.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України також погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій і доводи касаційної скарги його не спростовують.

Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного суду України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 230, 231 КАС України, суд,

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції України відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 8 січня 2013 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної з моменту проголошення і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.