Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2010р.

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011р.

у справі №2а-5767/10/12/0170

за позовом Красноперекопського відкритого акціонерного товариства«Бром», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Бром» (надалі -ПАТ «Бром»)

до відповідачів: 1. Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим (надалі -Красноперекопська ОДПІ АР Крим); 2. Головного управління Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим (надалі -ГУДК України в АР Крим)

про стягнення та спонукання до виконання певних дій, -

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом, в якому, з уразуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про стягнення бюджетного відшкодування ПДВ за березень та травень 2008р.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2010р., залишеною без змін ухвалою ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011р., позов було задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Бром»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за березень 2008р. у розмірі 118437,50грн. та травень 2008р. в сумі 138291,20грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700,00грн.

Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій Красноперекопська ОДПІ АР Крим звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування судом норм процесуального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «Бром»є юридичною особою, яка зареєстрована 15.08.2009р. виконавчим комітетом Красноперекопської міської Ради АР Крим, та перебуває на податковому обліку у Красноперекопській ОДПІ АР Крим, є платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом.

За даними податкової декларації позивача за березень 2008р., яка була надана до податкового органу 21.04.2008р., залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, який підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає - 1018669грн. До декларації подано відповідний розрахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Також, 20.06.2008р. платником податку було подано до податкового органу декларацію з ПДВ за травень 2008р. (разом з розрахунком), в якій сума бюджетного відшкодування зазначена у розмірі 886770,00грн.

За результатами проведеної перевірки зазначених вище декларацій з ПДВ контролюючим органом було вказано на завищення суми бюджетного відшкодування, про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.02.2009р. №0000022304/0, яким зменшену суму відшкодування ПДВ за березень 2008р. на 118437,50грн. та за травень 2008р. в сумі 138291,20грн.

В подальшому, постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.07.2009р. у справ №2а-4085/09/6/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.12.2009р., зазначене вище податкове повідомлення-рішення від 16.02.2009р. №0000022304/0 було скасовано.

В силу ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких беруть участь ті самі особи.

Таким чином, правомірність визначення позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2008р. на 118437,50грн. та за травень 2008р. в сумі 138291,20грн. не потребує повторного доведення.

Пункт 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до пункту 13 Перехідних положень, діє з 1 червня 2005 року та встановлює порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

При від'ємному значені суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Отже, відповідно до п.п.7.7.5, п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Отже, оцінюючи зібрані у справі докази, у відповідності до приписів ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги є правомірними та обґрунтованими.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 16 вересня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 07 червня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.