Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С. Я.

Бим М.Є.

Мороз Л.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 та Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області про перерахунок пенсії,-

Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 19 травня 2011 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України щодо нарахування та виплати позивачу щорічної державної допомоги дітям війни в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком неправомірною. Зобов'язано Управління здійснити перерахунок пенсії позивача з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з 04 листопада 2010 року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року рішення суду першої інстанції змінено, доповнено резолютивну частину постанови словами: «по 23 липня 2011 року».

Не погоджуючись з судовими рішенням судів попередніх інстанцій у справі, відповідач просить їх скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. При цьому скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Не погодився з рішенням суду апеляційної інстанції і позивач. В касаційній скарзі просить вказане судове рішення скасувати, постанову суду першої інстанції залишити в силі.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.

Однак, відповідачем не здійснюються виплати з посиланням на відсутність у нього коштів на ці виплати та на невизначеність величини для розрахунку підвищення до пенсії категорії громадян, які мають статус «діти війни».

Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».

Приймаючи рішення, суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовано виходили з наявності у позивача права на отримання, а у відповідача обов'язку щодо здійснення позивачу доплати до пенсії, відповідно до норм ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни». При цьому, зазначені висновки судів грунтувались на тому, що в 2010 році та в 2011 році законодавцем дія положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не обмежувалась.

Поряд з цим, колегія суддів погоджує висновок апеляційного суду щодо обмеження виплат на користь позивача у зв'язку з набранням 23 липня 2011 року чинності постанови КМ України №745 від 06 липня 2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» (745-2011-п) .

Доводи касаційних скарг зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу ОСОБА_4 та Управління Пенсійного фонду України в м. Стаханові Луганської області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.