Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Сіроша М.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною ОСОБА_1 на постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 11 квітня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року у справі № 2а-12295/11/0212 за позовом ОСОБА_2 до Вінницької міської ради, третя особа ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень, -

У жовтні 2011 року ОСОБА_2 звернулася в суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, з позовом до Вінницької міської ради, третя особа ОСОБА_1, в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької міської ради № 1929 від 23.05.2008 р та рішення № 2081 від 19.09.2008 року про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки площею 400 кв.м. безоплатно у власність для ведення садівництва в садовому товаристві "Ромашка" масиву "Пирогова-2" в частині розміру земельної ділянки, зменшивши площу на 0,0024 га. згідно кадастрового плану.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у 2005 році нею була приватизована земельна ділянка НОМЕР_1 в садовому товаристві "Ромашка" масиву "Пирогово-2" м. Вінниці, Державний акт на право власності на вказану земельну ділянку площею 0,0532 га. був отриманий 03.02.2006 року з визначенням плану меж земельної ділянки. При розгляді цивільної справи у травні 2011 р. її стало відомо, що згідно рішень Вінницької міської ради №1929 від 2З.05.2008 року, №2081 від 19.09.2008 року ОСОБА_1 була передана земельна ділянка площею 400,00 кв.м. безоплатно у власність для ведення садівництва в садовому товаристві "Ромашка" масиву "Пирогово-2", з видачею Державного акту на від 02.03.2009 року, згідно якого ОСОБА_1 є власником земельної ділянки НОМЕР_2, площею 0,0400 га в садовому товаристві "Ромашка". При передачі третій особі земельної ділянки НОМЕР_2 пл.400 кв.м. відповідачем не враховано, що на частину земельної ділянки НОМЕР_2 в розмірі 0,0032 га. вже було зареєстроване право власності за ОСОБА_2, тому вважає, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню в частині земельної ділянки, яка знаходиться у власності позивача.

Постановою Ленінського районного суду м.Вінниці від 11 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року, заявлений позов задоволений. Визнані протиправними та скасовані рішення Вінницької міської ради від 23.05.2008 р. №1929 і від 19.09.2008 року №2081 "Про безоплатну передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 400 кв.м. для ведення садівництва в садовому товаристві "Ромашка" масиву "Пирогово-2" в частині розміру земельної ділянки, зменшивши площу на 0,0024 га. згідно кадастрового плану.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, посилаючись на їх невідповідність діючому законодавству та ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно обставин справи позивачем оскаржуються рішення Вінницької міської ради № 1929 від 23.05.2008 р та № 2081 від 19.09.2008 року про передачу ОСОБА_1 земельних ділянок площею по 400 кв.м. безоплатно у власність для ведення садівництва в садовому товаристві "Ромашка" масиву "Пирогова-2" з тих підстав, що частина земельної ділянки НОМЕР_2 в розмірі 0,0024 га. знаходиться у власності позивача.

Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позов послалися на ті обставини, що позивач раніше отримала земельну ділянку з видачею Державного акту на право власності земельною ділянкою та винесенням в натурі меж земельної ділянки, спірними рішеннями частина земельної ділянки, яка знаходиться у власності позивача була передана ОСОБА_1, тому спірні рішення прийняті протиправно та порушують право позивача на земельну ділянку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з наведеними висновками судів першої та апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Згідно змісту позовних вимог оскаржується законність рішень органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність земельної ділянки розміром 0,0024 га, що знаходиться у власності позивача. Розглядаючи вказаний спір судами попередніх інстанцій скасовані рішення Вінницької міської ради № 1929 від 23.05.2008 р та № 2081 від 19.09.2008 року про передачу ОСОБА_1 земельних ділянок. При цьому суди не встановили та не дослідили тих обставин, що вказаними рішеннями третій особі виділялися земельні ділянки за різним номерами, а саме: НОМЕР_3 та НОМЕР_2 площею по 400 кв.м., а позивач посилається на земельну ділянку за НОМЕР_2. Судами попередніх інстанцій не обґрунтовані висновки скасування рішень Вінницької міської ради № 1929 від 23.05.2008 р та № 2081 від 19.09.2008 року по двох земельних ділянках. В матеріалах справи відсутні докази накладення виділених земельних ділянок позивачу та ОСОБА_1 з урахуванням рішень міської ради про розміри земельних ділянок, які надані їм у власність та відповідно Державних актів і встановлених меж земельних ділянок. При цьому судами першої та апеляційної інстанції не досліджені обставини встановлення меж земельних ділянок між позивачем та третьою особою, а також не досліджені доводи ОСОБА_1, що позивачу рішенням ради була виділена земельна ділянка пл.0,04 га., не надана належна оцінка постанові про відмову в порушенні кримінальної справи щодо внесення неправдивих відомостей до виписки рішення ради на підставі якої ОСОБА_2 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку. Судами не перевірені доводи третьої особи щодо збільшення позивачем розмірів наданої її земельної ділянки, які не відповідають рішенню ради про виділення її земельної ділянки у власність.

З урахуванням вищенаведеного судами першої та апеляційної інстанцій не з'ясовані обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст. 159, 195 КАС України.

При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, які призвели до необґрунтованого прийняття судових рішень і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

Суди першої і апеляційної інстанцій не встановили фактичних обставин справи, що не дає можливості суду касаційної інстанції визначитися у правильності висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

За таких обставин доводи касаційної скарги спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції і касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішень судів першої і апеляційної інстанції та направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Ленінського районного суду м.Вінниці від 11 квітня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2012 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.