к-23367/10-с Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення щодо визначення суми податкових зобов'язань зі збору за геологорозвідувальні роботи - 11.10.2012 Прийняття

Комунальне підприємство с. Геройське (далі по тексту -позивач, КП с. Геройське) звернулося до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим (далі по тексту -відповідач, Лакська ОДПІ в АРК) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 09.10.2009 №0005971503/0.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.2009, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2010, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка КП с. Геройське з питань своєчасності сплати погоджених сум податкових зобов'язань по збору за геологорозвідувальні роботи по терміну сплати 19.08.2008, за результатами якої складено акт перевірки від 09.10.2009 №1612/1503/30688897. В акті перевірки відображено порушення позивачем термінів сплати погоджених сум податкових зобов'язань по збору за геологорозвідувальні роботи.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.10.2009 №0005971503/0, згідно з яким позивач на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за затримку на 349 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 1724,38 грн., мав сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 862,20 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Стаття 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначає, що податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Порядок подання податкових декларацій та визначення суми податкових зобов'язань встановлює ст. 4 вказаного закону, п.п. 4.1.4 якої визначає, що податкові декларації подаються за базовий податковий період що дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. П.п.4.1.5.ст. 4 Закону встановлює, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 даного Закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону для подання декларації платника податків.

Розмір штрафних санкції, які накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства, та порядок їх застосування визначені у ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 вказаного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом, він зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу; при затримці більш 90 календарних днів - у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.

З матеріалів справи вбачається, що 16.07.2008 позивач надіслало на адресу відповідача розрахунок податкових зобов'язань по збору за геологорозвідувальні роботи за ІІ квартал 2008 року, згідно з яким була визначена сума податкового зобов'язання у розмірі 1724,38 грн.

Судами встановлено, що відповідно до копії платіжного доручення від 24.06.2008 №74, позивачем було сплачено до держбюджету 1900,00 грн., на якому зазначено - відрахування на збір за геологорозвідувальні роботи за ІІ квартал 2008 року. На платіжному доручені є відмітка обслуговуючого банку про проведення платежу 24.06.2008.

Отже, у зв'язку з тим, що позивачем у вказаному платіжному дорученні було визначене призначення платежу, суди дійшли правильного висновку, що позивач своєчасно сплатив узгоджену суму податкових зобов'язань по збору за геологорозвідувальні роботи за ІІ квартал 2008 року, тому твердження відповідача, що розрахунок затримки сплати позивачем узгодженого ним під час надання розрахунку від 16.07.2008 збору за геологорозвідувальні роботи за ІІ квартал 2008 року не можна визнати обґрунтованим, зробленим з додержанням зазначених вище положень чинного законодавства.

Щодо застосування до позивача штрафних санкцій, передбачених п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на суму 862,20 грн., то судами також вірно зазначено, що таке нарахування не відповідає чинному законодавству України у сфері оподаткування, оскільки орган податкової служби відповідно до ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань і не має права розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Отже, колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення від 09.10.2009 №0005971503/0 є необґрунтованим, тому позов підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .