Головуючої: Гончар Л.Я.,

Суддів: Гордійчук М.П.,

Конюшка К.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Біокон»до Київської регіональної митниці про скасування податкового повідомлення-рішення,

Товариство за обмеженою відповідальністю «Аптека «Біокон»звернулось до суду з позовом до Київської регіональної митниці про скасування податкового повідомлення форми «Р»від 29.01.2010 №14.

Позовні вимоги мотивовано тим, що Київською регіонально митницею протиправно, на підставі хибних висновків акту камеральної перевірки щодо невірної класифікації товарів, ввезених позивачем на митну територію України протягом 2007-2009 років, прийнято податкове повідомлення форми «Р»від 29.01.2010 №14, яким позивачеві у зв'язку із порушенням Закону України "Про митний тариф України" (2371-14) та Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 47 065,02 грн., з яких 44 823,83 грн. -основний платіж, 2 241,19 грн. -штрафні санкції.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року, позов задоволено - скасовано податкове повідомлення форми «Р»від 29.01.2010 №14 Київської регіональної митниці.

У поданій касаційній скарзі Київська регіональна митниця із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 23.11.2009 Київською регіональною митницею проведено камеральну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека Біокон»з питань дотримання вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні тест-систем для визначення вагітності за період з 01.01.2007 по 29.10.2009, за результатами якої складено акт перевірки від 23.11.2009 №к/42/9/100000000/30263519.

Перевіркою встановлено факти невірного декларування товариством кодів товарів згідно з УКТЗЕД, а саме «тест-систем для визначення вагітності», товарна підкатегорія (за висновком митного органу) 3002 10 99 00. На підставі зазначеного Київською регіональною митницею із посиланням на положення постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2003 №1949 (1949-2003-п) "Про перелік лікарських засобів та виробів медичного призначення, операції з продажу", яка не передбачає звільнення від оподаткування товарів вказаної підкатегорії податком на додану вартість, зроблено висновок про безпідставне застосування товариством пільг по сплаті податку, що призвело до заниження податкового зобов'язання на суму 44 823,83 грн.

За результатами камеральної перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення форми «Р»від 29.01.2010 №14, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 47 065,02 грн., з яких 44 823,83 грн. -основний платіж, 2 241,19 грн. -штрафні санкції.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при проведенні митного оформлення товару, позивачем при класифікації та кодуванні товару дотримано чинні, на той час, нормативно-правові акти, методологію нарахування та не допущено будь-яких арифметичних помилок при визначенні суми податку, що підлягає сплаті, що підтверджується, у тому числі, фактом проставляння митним органом відміток та штампів у відповідних графах ВМД. На підставі викладеного, судами попередніх інстанцій зроблено висновок про відсутність підстав для зміни митним органом коду УКТЗЕД та визначення податкового зобов'язання на підставі підпункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". З урахуванням викладеного судами попередніх інстанцій зроблено висновок про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення та, відповідно, наявність підстав для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Відповідно до наказу Державної митної служби України від 20.04.2005 №314 "Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" (z0439-05) , що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 №439/10719 (z0439-05) , працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення, та здійснення митного контролю. Пунктом 17 розділу 3 "Здійснення митних процедур" Порядку встановлено, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що працівниками Київської регіональної митниці здійснено необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитку штампу "Під митним контролем", що підтверджується відповідними відмітками в ВМД, та здійснено митний контроль, який включає в себе перевірку правильності класифікації та кодування товарів, згідно з поданими документами, перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства.

Наступне визначення митним органом коду товару, митне оформлення якого здійснено та правильність класифікації та кодування якого вже перевірено митним органом, не є достатньою підставою для висновку про допущення декларантом під час митного оформлення товару порушення методології нарахування податків і зборів.

З урахуванням викладеного, зважаючи на обставини, встановлені судами попередніх інстанцій на підставі доказів, досліджених під час судового розгляду справи, колегія суддів вказує на обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій щодо протиправності визначення митним органом суми податкових зобов'язань на підставі підпункту "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та, відповідно, наявності підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.

Правова оцінка встановлених обставин справи судами попередніх інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень не допущено.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу Київської регіональної митниці відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 серпня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.