Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого -судді Кобилянського М.Г.

суддів: Амєліна С.Є., Юрченка В.В.,

розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Єнакієве Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Єнакієве Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2009 року, -

У жовтні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. Зазначав, що є інвалідом ІІІ групи захворювання, яке пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з чим йому була призначена пенсія. Посилався на те, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, передбаченим законодавством, проте Управління Пенсійного фонду України в м.Єнакієве Донецької області відмовляється привести його у відповідність до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12) . Просив визнати дії неправомірними і зобов'язати відповідача провести перерахунок основної та додаткової пенсії відповідно до положень ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 01.10.2008р.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2008 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Єнакієве Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії з 01.10.2008р. відповідно до ч.4 ст.54 та ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Єнакієве Донецької області з 01.10.2008р. перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ч.4 ст.54, ст.ст.50,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2009 року це судове рішення залишено без змін.

Відповідач вважає, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права та просить їх скасувати і прийняти нове -про відмову у позові. Зазначає, що судові рішення прийняті внаслідок неправильного застосування ст.ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч.2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення без задоволення касаційної скарги, а оскаржуваних судових рішень - без змін з таких підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи професійного захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У зв'язку з цим йому була призначена державна пенсія відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також щомісячна додаткова пенсія у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до ст.50 цього Закону. Відповідач відмовив у перерахунку призначених пенсій відповідно до статей 50, 54 вказаного Закону посилаючись на те, що згідно з ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, установлений абзацом першим частини 1 даної статті застосовується винятково для призначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Пунктом 2 ч. 1 ст. 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12) - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом (1788-12) , - члени їхніх сімей.

У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-12) призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону (796-12) фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтею 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 50 Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм обчислення державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Нормами ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як на особу, віднесену до категорії 1.

Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності -6 мінімальних пенсій за віком.

Цією нормою визначений для даної категорії мінімальний розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами ст. 49 передбачений максимальний розмір, то ч. 4 ст. 54 -мінімальний розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до категорії 1, та у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

При розрахунку державної та додаткової пенсій позивачу як інваліду ІІІ групи, особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»застосуванню при їх обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком

Крім того, у відповідності до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, повинна призначатися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Судами встановлено, що при обґрунтуванні відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1, відповідач посилався на постанову № 1 від 3 січня 2002 року «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету». Проте, всупереч положень статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсій передбачених статтями 50, 54 Закону України Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що позовні вимоги щодо перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком підлягають задоволенню, оскільки суб'єкт владних повноважень порушив права та законні інтереси позивача.

Положення ч. 3 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Визначаючи дату з якої слід перерахувати пенсію, суди правильно виходили з вимог частини 4 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: зокрема, у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та всебічно з'ясовані обставини, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами і при цьому рішення ухвалені відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230 КАС України, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Єнакієве Донецької області залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2009 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.