Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2008 та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 31.05.2010 по справі № 2-а-4673/08 (22ц-1295)

за позовом ОСОБА_4

до Управління праці та соціального захисту населення Полонської районної

державної адміністрації,

до Міністерства фінансів України,

до Державного казначейства України,

до Міністерства праці та соціальної політики України,

про стягнення заборгованості по допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

У серпні 2008 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом, у якому просила стягнути з Державного бюджету заборгованість недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за квітень -грудень 2007 року в сумі 2 986,19 грн.

Судом першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позов задоволено частково: зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення здійснити виплату позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік в розмірі 1 984,28 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із ухваленими судовими рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, Управління праці та соціального захисту населення подало касаційну скаргу, у якій просить переглянути зазначені судові рішення та у позові відмовити.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги та заперечення, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що після народження дитини у травні 2006 року позивач відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Призначення і порядок виплати державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтями 3, 13- 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" призначаються такі види допомоги: допомога у зв'язку з вагітністю та пологами; одноразова допомога при народженні дитини; допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інші види допомоги.

Статтею 13 зазначеного Закону (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом (2811-12) має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Статтею 14 Закону визначено умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

При цьому статтею 15 вказаного Закону визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався ст. 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також п. 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію ст. 12, ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) .

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 01 січня -434,00 грн., з 01 квітня -463,00 грн., з 01 жовтня -470,00 грн.

Пунктом 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено дію ст. 12, ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) .

Проте, Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 (v0a6p710-07) п. 14 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним).

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій зроблено правильний висновок про те, що з 09.07.2007 по 31.12.2007 виплата позивачу допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку повинна здійснюватись у встановлених ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" розмірах.

Однак, суд не може перебирати на себе функцію Управління праці та соціального захисту населення щодо перерахунку соціальної допомоги, що судами попередніх інстанцій не було взято до уваги.

Водночас, помилковість висновків щодо розрахованих судом сум щомісячної державної соціальної допомоги не може бути підставою для скасування правильного по суті рішення.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд, -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2008 та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 31.05.2010 по справі № 2-а-4673/08 (22ц-1295) змінити в частині резолютивної частини, яку викласти у наступній редакції: "Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Полонської районної державної адміністрації Хмельницької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_4 допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку у розмірах встановлених ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" з 09.07.2007 по 31.12.2007 ".

В іншій частині постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.09.2008 та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 31.05.2010 по справі № 2-а-4673/08 (22ц-1295) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.