Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 жовтня 2009 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2010 року

у справі №14/429 (2-а-14322/08)

за позовом приватного підприємства «Фенікс і К»(надалі -ПП «Фенікс і К»)

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва (надалі -ДПІ у Дніпровському районі міста Києва)

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

У грудні 2008р. позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про скасування рішення ДПІ у Дніпровському районі міста Києва №0002652340 від 08.07.2008р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 жовтня 2009р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2010р., позовні вимоги були задоволені частково. Скасовано рішення ДПІ у Дніпровському районі міста Києва №0002652340 від 08.07.2008р. в частині застосування до ПП «Фенікс і К» штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3400,00грн. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій в частині задоволення позову, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, 22.06.2008р. контролюючим органом було проведено перевірку позивача за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), про що складено акт №100017432370/2653/125/2340.

Висновками зазначеного акта перевірки встановлено порушення п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме, використання гральних автоматів у кількості 10 штук, які не переведені у фіскальний режим роботи. Крім того, встановлено проведення розрахункової операції на суму 50,00грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій.

За наслідками перевірки прийнято рішення від 08.07.2008 №0002652340 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3900,00грн. у т.ч. 3400,00грн. за використання гральних автоматів без здійснення фіскальних функцій та 500,00грн. -за не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій.

Предметом касаційного перегляду є рішення судів попередніх інстанцій в частині скасування рішення від 08.07.2008 №0002652340 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3400,00грн.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби в Україні шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Пунктом 4 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на органи державної податкової служби України покладено право здійснення контролю за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.

Згідно п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001р. №121 (121-2001-п) «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при використанні гральних автоматів до 31.12.2006р.

Отже, виходячи з вищенаведеного, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють підприємницьку діяльність у сфері грального бізнесу шляхом надання послуг з використанням гральних автоматів зобов'язані з 01 січня 2007р. використовувати у своїй ліцензованій діяльності з надання послуг грального бізнесу гральні автомати з продажу послуг, які оснащені запам'ятовуючими пристроями (фіскальною пам'яттю), в т.ч. тих, що вже задіяні у використанні.

Разом з тим, вина суб'єкта господарювання у недотриманні вимог щодо використання гральних автоматів, які виконують фіскальні функції, може бути наявна лише в тому випадку, коли існувала об'єктивна можливість ужити всіх заходів для забезпечення використання таких пристроїв.

При чому, судами попередніх інстанцій правомірно враховано, що до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено компютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, лише наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008р. №430 (v0430225-08) «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції», тобто до часу проведення перевірки позивача (22.06.2008р.).

Таким чином, оскільки до 01.07.2008р. у Державному реєстрі реєстраторів розрахункових операцій України не було реєстратора розрахункових операцій, який би забезпечував технічну можливість виконувати фіскальні функції гральним автоматом, а у суб'єктів господарювання була відсутня об'єктивна можливість дотримання приписів Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (265/95-ВР) щодо використання гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією, застосування штрафних санкцій за такі порушення є неправомірним.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 13 жовтня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.