ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
28 лютого 2012 року м. Київ К/9991/24844/11
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Харченка В.В.
Бим М.Є.
Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Броварської міської ради Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року у справі за позовом ФОП ОСОБА_4 до Броварської міської ради Київської області про визнання нечинним і скасування рішення щодо відмови у продовження договору оренди земельної ділянки,-
в с т а н о в и л а:
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року, позовні вимоги задоволено частково. Скасовано рішення Броварської міської ради Київської області від 24.04.08 р. № 715-36-05 "Про припинення права користування земельними ділянками, надання в оренду земельних ділянок, надання дозволів на виготовлення технічної документації по оформленню права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам та внесення змін до рішень Броварської міської ради"в частині, що стосується відмови фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 у продовженні терміну дії договору оренди земельної ділянки площею 0,0066 га, для обслуговування павільйону (землі комерційного використання), за адресою: АДРЕСА_1.
На рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга, у якій Броварська міська рада Київської області просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а рішення судів попередніх інстанцій залишенню без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ФОП ОСОБА_4 на праві власності належить торговий павільйон за адресою: АДРЕСА_1. На підставі рішення вказаного вище органу місцевого самоврядування від 20 липня 2006 року № 58-06-05 йому надано в оренду земельну ділянку по зазначеній адресі, у зв’язку із чим 04 вересня 2006 року з ним укладено договір оренди земельної ділянки, площею 0,0066 га, для обслуговування торгового павільйону по АДРЕСА_1 строком до 01 січня 2007 року.
Земельну ділянку передано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 у користування згідно із актом прийому-передачі земельної ділянки від 04 вересня 2006 року.
У подальшому Броварською міською радою неодноразово продовжувався термін користування земельною ділянкою, зокрема 23 листопада 2006 року на один рік, 20 грудня 2007 року на один рік й два місяці, у зв’язку із чим укладалися додаткові угоди до договору оренди земельної ділянки.
За умовами додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 17 січня 2008 року № 2 передбачалося, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за тридцять календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Ці умови позивачем дотримані й ним було своєчасно подано до органу місцевого самоврядування заяву про продовження строку оренди земельної ділянки. Однак після закінчення строку оренди, заява позивача не була розглянута.
Протягом місяця з моменту закінчення строку дії договору оренди, а саме з 20 лютого 2008 року, письмових та будь-яких інших заперечень від однієї із сторін договору оренди –Броварської міської ради щодо користування ФОП ОСОБА_4 земельною ділянкою під належним йому на праві власності павільйоном у порядку, визначеному чинним законодавством України, не надходило. Було також встановлено, що про рішення від 24.04.08 р. про відмову в продовженні строку договору оренду, позивач дізнався на початку 2010 року.
З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується та зазначає, що згідно частини 3 статті 33 Закону України "Про оренду землі"від 06.10.1998 р. № 161-XIV, редакція якої діяла на час спірних правовідносин, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Тобто, відповідач, після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, мав би протягом одного місяця направити орендарю лист-повідомлення з письмовим запереченням щодо продовження строку договору оренди. Відповідач, як вбачається з матеріалів справи, не надав доказів направлення такого заперечення.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що останнім було порушено порядок припинення договору оренди, передбаченого приписами Закону України "Про оренду землі" (161-14)
.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.
Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Броварської міської ради Київської області відхилити, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2011 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.