Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Харченка В.В.

Бим М.Є.

Чалого С.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кримської митниці на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Кримської митниці про скасування постанови про порушення митних правил, -

Постановою Красногвардійського районного суду АР Крим від 02 червня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою позовні вимог задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Кримської митниці від 19.01.2010 року про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил ст.. 331 Митного Кодексу України (92-15) ".

На рішення суду апеляційної інстанції надійшла касаційна скарга, у якій Кримська митниця просить постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2010 року скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, при цьому посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду апеляційної інстанції залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відносно позивача 17 грудня 2009р. складений протокол про порушення митних правил зі змісту якого вбачається. що 28.11.2009р. оператор поштового зв’язку Октябрське ОСОБА_4 видала отримувачу ОСОБА_5 без дозволу митного органу та відповідного митного оформлення два міжнародних поштових відправлення згідно накладних №№03924002222440, 0392400221974.

На підставі зазначеного протоколу 19.01.2010р. заступником начальника Кримської митниці винесено постанову №430/60000/09 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 331 Митного кодексу України, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500грн.

При розгляді позовної заяви про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд зобов’язаний всебічно, повно та об’єктивно з’ясувати всі обставини у справі та вирішити питання: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, та інші питання, які мають значення для вирішення справи.

Порядок обробки та вручення міжнародних поштових посилок встановлений розділом 4.4.2. Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом УДППЗ "Укрпошта" від 12.05.2006р. №211 (v0211253-06) .

Зазначеним розділом Порядку (v0211253-06) передбачено, що справляння податків і зборів під час митного оформлення предметів, вкладених до міжнародного поштового відправлення, здійснюється відповідно до вимог Порядку і умов здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних поштових відправленнях, затвердженого постановою КМ України від 25.12.2002 №1948 (1948-2002-п) .

На супровідній адресі СР 71 до митної посилки повинен бути проставлений відбиток штампа митниці "Підлягає видачі адресату після сплати платежів, нарахованих митницею" та штампа ММПО із зазначенням сум митних платежів (митний збір, мито, акцизний збір, ПДВ), які стягуються з адресата при видачі посилки.

Матеріалами справи безперечно підтверджується, що на супровідній адресі до митних посилок, які були видані позивачем адресату, відсутні штамп "Підлягає видачі адресату після сплати платежів, нарахованих митницею" та штамп із зазначенням сум митних платежів.

Згідно з пунктом 113 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 5 березня 2009р. (270-2009-п) міжнародні поштові відправлення, на вкладення яких нараховані податки і збори (обов’язкові платежі), вручаються одержувачу лише після сплати таких платежів і плати за їх пересилання (у разі пересилання таких платежів поштовим переказом).

Враховуючи те, що на супровідній адресі до митних посилок, виданих позивачем одержувачу були відсутні відомості про нарахування митних платежів, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого статтею 331 Митного кодексу України.

Відповідно до вимог статті 331 МК України об’єктом правопорушення є правовідносини, що регулюють порядок митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Об’єктивну сторону складає правопорушення, яке полягає у вчиненні особою дії, пов’язаною з видачею без дозволу митних органів товарів, які знаходяться під митним контролем. При цьому дане правопорушення повинно відбуватися у період з початку митного контролю і до його закінчення.

Суб’єктивна сторона – вина у формі умислу при видачі товарів.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що в діях позивача відсутні як об’єктивна так і суб’єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.331 МК України, оскільки митницею при спрямуванні міжнародних посилок до поштового зв’язку Октябрське не були виконані вимоги розділу 4.4.2. Порядку пересилання поштових відправлень (v0211253-06) .

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права.

Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу Кримської митниці відхилити, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.