Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Лиски Т.О.,

Мойсюка М.І.,

Штульман І.В.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання незаконними дій та зобовязання вчинити певні дії, за касаційною скаргою Волинської митниці Державної митної служби України на постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 грудня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2009 року,

Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05.12.2008р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009р., позов задоволено повністю.Визнано неправомірними дії Волинської митниці щодо відмови у здійсненні митного оформлення зі звільненням від оподаткування автомобіля «IVEСO 75 E 14 EURO CARGO», 1998 року випуску, кузов НОМЕР_1, належного ОСОБА_4 на праві власності і зобовязано відповідача провести митне оформлення вказаного автомобіля, із звільненням від оподаткування, та повернути позивачеві 6468,40грн. сплаченої грошової застави.

Не погоджуючись з постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05.12.2008р. та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2009р., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, Волинська митниця Державної митної служби подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, просить такі скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно ч.1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС) України (2747-15) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_4 проживав на території Російської Федерації з 07.08.2001р. по 02.09.2008р. по АДРЕСА_1 Придбаний позивачем 08.11.2007р. автомобіль марки «IVEСO 75 E 14 EURO CARGO», 1998 року випуску, кузов НОМЕР_1, перебував на реєстрації в Російській Федерації з 20.10.2006р. по 01.09.2008р., тобто більше року, і був знятий з реєстраційного обліку у МРЕВ міста Калінінграда Російської Федерації в звязку з переїздом ОСОБА_4 на постійне місце проживання в АДРЕСА_2. Переїзджаючи на постійне місце проживання до України та будучи власником вказаного автомобіля, позивач ввіз останній на територію України і 18.11.2008р. надав його для митного оформлення з необхідними документами, що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні.

Листом Волинської митниці Державної митної служби України (вих.№9/16-7136 від 19.11.2008р.) позивачу відмовлено у здійсненні митного оформлення згаданого автомобіля із звільненням від оподаткування з посиланням на те, що транспортний засіб зареєстрований за ОСОБА_4 менше року, та перебував на обліку в країні постійного місця попереднього проживання менше року.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо протиправності відмови у митному оформленні з наданням пільг вказаного автомобіля.

Ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, повязаних з переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон у відповідному напрямку (п.1 ст. 1 Митного кодексу України). Законом України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів і транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України» (2681-14) (далі Закон №2681-ІІІ (2681-14) ) врегульовано порядок митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів, транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них, що ввозяться (пересилаються) в супроводжуваному й несупроводжуваному багажі, вантажних, експрес - та міжнародних поштових відправленнях на митну територію України і належать громадянам. Під транспортним засобом у ньому розуміється пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також установленого на ньому спеціального обладнання і механізмів.

Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Пунктом 12 ч.1 ст. 8 Закону №2681-ІІІ передбачено, що при ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткування особисті речі, що ввозяться (пересилаються) у разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну, в тому числі і механічні транспортні засоби (крім транспортних засобів за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності), в кількості однієї одиниці таких транспортних засобів по кожній товарній позиції на повнолітнього громадянина.

Згідно абз.5 п.13 ч.1 ст.8 вказаного Закону дозволяється ввезення у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суди першої та апеляційної інстанції вірно відмітили, що факт зняття транспортного засобу з реєстрації не вказує на те, що такий вибув із власності позивача. Здійснюючи права власника на автомобіль марки «IVEСO 75 E 14 EURO CARGO», 1998 року випуску, кузов НОМЕР_1, не менше року та перебування цього транспортного засобу не менше року на обліку у МРЕВ міста Калінінграда Російської Федерації (країні постійного місця попереднього проживання ОСОБА_4.), переселяючись на постійне місце проживання до України, позивач при зверненні до митного органу дотримався передбачених законом умов, що надають право на пільгове розмитнення ввезеного ним транспортного засобу.

Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення судів попередніх інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, суд,

Касаційну скаргу Волинської митниці Державної митної служби України залишити без задоволення.

Постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 05 грудня 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала окарженню не підлягає.