Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого:Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Лосєва А.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Донкерампромсировина»

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2010р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від15 червня 2010р.

у справі №2а-22444/09/0570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Донкерампромсировина»(надалі ТОВ«Донкерампромсировина»)

до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції (надалі Добропільська ОДПІ)

за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (надалі СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку)

про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення, -

У грудні 2009р. позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, поставлено питання про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення №0003281540/0 від 20.11.2009р. в частині зменшення бюджетного відшкодування в сумі 507606,00грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2010р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2010р., у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, ТОВ «Донкерампромсировина»зареєстровано у якості юридичної особи, у Єдиному Державному реєстрі підприємств та організацій України знаходиться за №30074511, згідно наказу ДобропільськоїОДПІ №298 від 30.12.2009р. «Про передачу підприємств на податковий облік у Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків»перебуває на податковому обліку в СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку.

Контролюючим органом було проведенодокументальну невиїзну перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ТОВ «Донкерампромсировина», про що складено акт від 18.11.2009р. № 706/15-2/30074511.

Висновками зазначеного акта перевірки встановлено, що в порушення п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»платником завищено податковий кредит по р.10.1 декларації з податку на додану вартість за серпень 2009р. на суму 507616,21грн., в результаті чого завищено залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 507606,00грн. Крім того встановлено, що в порушення п.5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 (z0250-97) , зареєстрованого в Мінюсті 09.07.2007 року (у редакції наказу ДПА України №159 від 17.03.2008 року (z0224-08) «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість»), абз.«а»п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»недостовірно визначені такі показники: звітний період, в якому виникла сума, залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, та частина залишку відємного значення фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та непогашена податковими зобовязаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування, чим завищено суму податку, яка підлягає бюджетному відшкодуванню за вересень 2009 року у розмірі 528921,00грн.

За наслідками проведеної перевірки прийнято податковеповідомлення-рішення№0003281540/0 від 20.11.2009р., яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 528921 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем до складу податкового кредиту за серпень 2009 року включено суми податку на додану вартість згідно з наступними податковими накладними: №9 від 30.09.2008р. (ПДВ 49331,29грн.), №489 від 17.08.2006р. (ПДВ 133813,33грн.), №1143 від 24.10.2006р. (ПДВ 8333,33 грн.), №2303 від 23.10.2006р. (ПДВ 3010грн.), №726 від 11.10.2006р. (ПДВ 750грн.), №1214 від 19.10.2006р. (ПДВ 45597,21грн.), №1169 від 09.10.2006р. (ПДВ 48504,05грн.), №1163 від 06.10.2006р. (ПДВ 19201,29 грн.), №1156 від 03.10.2006р. (ПДВ 16504,61грн.), №455 від 16.10.2006р. (ПДВ 48946,14грн.), № 1120 від 25.09.2006 року (ПДВ 12334,72 грн.), № 1083 від 19.09.2006р. (ПДВ 50401,49грн.), №1026 від 05.09.2006р. (ПДВ 9979,37грн.), №1021 від 05.09.2006р. (ПДВ 60818,97грн.), №75 від 06.09.2006р. (90,40грн.), розрахунок №8/778 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №778 від 06.07.2006р. (зменшено податковий кредит на 10 грн.).

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(надалі Закон №168/97-ВР (168/97-ВР) ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 вказаного Закону №168/97-ВР (168/97-ВР) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

При цьому, відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках, оригінал якої надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Таким чином, податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобовязань продавця.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2. ст. 7 Закону №168/97-ВР у разі відмови з боку постачальника товарів (робіт, послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (робіт, послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, до якої додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Таким чином, оскільки товар по вищепереліченим податковим накладним був сплачений своєчасно, а позивач не надав підтверджень наявності відповідних скарг в порядку п.п.7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Донкерампромсировина» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.