к/9991/43919/11-с Про визнання дій щодо проведення невиїзної документальної перевірки неправомірними - 23.02.2012 Прийняття

У жовтні 2010р. позивач з вернувся до суду з позовом (з врахуванням уточнень до позову), в якому просив визнати дії ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Техенергоресурс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007р. по 30.09.2010р., на підставі якої був складений акт перевірки від 23.11.2010р. за №3057/23-03-05/34566971 неправомірними; визнати противоправними дії ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Техенергоресурс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період липень, серпень та вересень 2007р.; визнати відсутньою компетенцію ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова щодо встановлення неможливості ТОВ «Техенергоресурс»здійснювати господарську діяльність у спосіб проведення невиїзної документальної перевірки; визнати неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова щодо зміни визначених платником податків податкових зобовязань з податку на прибуток та податку на додану вартість без прийняття податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2010р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011р., позовні вимоги задоволено частково. Визнано неправомірними дії ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова щодо проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Техенергоресурс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період 01.07.2007р. по 30.09.2010р., на підставі якої був складений акт перевірки від 23.11.2010р. за №3057/23-03-05/34566972. В інший частині позовних вимог в задоволенні відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення в частині задоволення позовних вимог та постановити нове, яким повністю відмовити у позові, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Зі змісту касаційної скарги вбачається, що ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова оскаржує рішення судів попередніх інстанції в частині задоволення позовних вимог.

Як встановлено судами попередніх інстанції та свідчать письмові докази, в період оскарження ТОВ «Техенергоресурс»в судовому порядку дій ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова в частині прийняття рішення та складання направлення на перевірку №571 від 24.09.2010р., відповідним податковим органом на підставі оскаржуваного направлення, була здійснена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Техенергоресурс», за результатами проведеної перевірки складено акт від 23.11.2010р. за №3057/23-0305/34566972, який містив висновки про порушення позивачем норм податкового законодавства (а.с.6-35 т.10)

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що повідомлення про проведення перевірки було отримано ТОВ «Техенергоресурс»24.11.2010р., тобто після здійснення перевірки та складання акту перевірки від 23.11.2010р. (а.с.37 т.10).

Задовольняючи позовні вимоги в спірній частині, суди попередніх інстанції цілком правильно та обгрунтовано виходили з наступного.

Пунктом 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»визначено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Згідно з пунктом 4 статті 4 Закону України від 12 січня 2005 року №2322-ІV «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)» Закон України «Про державну податкову службу в Україні» (509-12) доповнено, зокрема, статтею 111, якою визначено підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обовязкових платежів).

Відповідно до ч.7 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. Орган державної податкової служби, який ініціює проведення позапланової виїзної перевірки, подає до суду письмове обґрунтування підстав такої перевірки та дати її початку і закінчення, склад осіб, які будуть проводити таку перевірку, документи, які відповідно до частини шостої цієї статті свідчать про виникнення підстав для проведення такої перевірки, інформацію про вид та кількість перевірок, проведених органами державної податкової служби щодо суб'єкта господарської діяльності та наслідки таких перевірок за попередні три роки, а також на вимогу суду - інші відомості. У розгляді питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки мають право брати участь представники суб'єкта господарської діяльності. Повідомлення про місце, дату та час розгляду питання про надання дозволу на проведення позапланової виїзної перевірки направляється не пізніше ніж за три робочі дні до дати такого розгляду.

Крім цього судами зазначено, що право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення (ч.4 ст.111 згаданого вище Закону).

Акт перевірки від 23.11.2010р. свідчить про те, що перевірка проводилась на підставі службового посвідчення з відома та без присутності директора ТОВ «Техенергоресурс», однак всупереч відомостям внесеним в акт перевірки, фактично перевірка проводилась без належного повідомлення керівництва ТОВ «Техенергоресурс», що сторонами під час розгляду справи в судах попередніх інстанції не заперечувалось.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що податковий орган не надав беззаперечних доказів на підтвердження правомірності, законності та обґрунтованості своїх дій щодо проведення перевірки ТОВ «Техенергоресурс»оформленої актом від 23.11.2010р. №3057/23-03-05/34566971.

За таких обставин, судами попередніх інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.