Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Островича С.Е.

Усенко Є.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська

на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2007

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2008

у справі № А38/216-07

за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4

до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська

про скасування податкових повідомлень-рішень

Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_4 (далі по тексту –позивач, СПД ФО ОСОБА_4.) звернувся до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська (далі по тексту –відповідач, Лівобережна МДПІ м. Дніпропетровська) № 0001141701/0 від 15.11.2006, № 0001141701/1 від 12.12.2006, № 0001141701/2 від 26.01.2007.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2007, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2008, позов задоволено; скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з огляду на протиправність їх прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної планової виїзної перевірки щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків позивачем, складено акт № 2486/17-2 від 01.11.2006, в якому зафіксовано завищення суми податкового кредиту на загальну суму 31 036,07 грн., в т.ч. по взаємовідносинах з: ТОВ "Агроіндустрія"(листопад 2005 року) на суму 4 918,20 грн.; ПП "Пропан"(грудень 2005 року) на суму 11 863,40 грн.; ТОВ "Трейдвест"(січень-березень 2006 року) на суму 14 254,47 грн. Такого висновку податковий орган дійшов на підставі інформації про анулювання свідоцтва платника ПДВ у вказаних контрагентів.

На підставі результатів вказаної перевірки та адміністративного оскарження, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001141701/0 від 15.11.2006, № 0001141701/1 від 12.12.2006, № 0001141701/2 від 26.01.2007 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 46 554 грн., в т.ч. 31 036 грн. основного платежу та 15 518 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., абз. 3 пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"податковий кредит –сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. вказаної статті цього Закону (168/97-ВР) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Таким чином, ця норма передбачає заборону включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено наявність податкових накладних, заповнених належним чином, які містять передбачену законом інформацію на підтвердження фактів здійснення господарських операцій між СПД ФО ОСОБА_4 та контрагентами ТОВ "Агроіндустрія", ПП "Пропан"та ТОВ "Трейдвест", та відсутністю доказів скасування державної реєстрації контрагентів позивача на момент здійснення спірних господарських операцій, тому нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями є безпідставне.

За вказаних обставин, зважаючи на відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є вірним, судові рішення прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, а вимоги відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 29.05.2007 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.03.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .