К-38242/09-С Про скасування податкових повідомлень-рішень (ПДВ) - 31.03.2011 Прийняття

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.10.2008 позов задоволений, скасовані податкові повідомлення-рішення Борщівської МДПІ від 07.12.2007 № 0000822302/0, від 21.02.2008 № 0000822302/1, від 17.04.2008 № 0000822302/2, від 01.07.2008 № 0000822302/3 з посиланням на встановлений в судовому процесі факт придбання позивачем у вересні –листопаді 2004 року у ТОВ "Енергохолдинг"природного газу загальною вартістю 2479366,49 грн., в тому числі ПДВ 413227,74 грн.; підтвердження цієї суми податку податковими накладними, виписаними постачальником газу та правомірним у зв’язку та приписами підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"( Закон № 168/97-ВР (168/97-ВР) ) включенням позивачем зазначеної суми податку до податкового кредиту.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 скасовано постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.10.2008, в задоволенні позову відмовлено. За висновком апеляційного суду контролюючим органом правомірно донараховані позивачу податкові зобов’язання з податку на додану вартість, оскільки податкові накладні, на підставі яких позивач включив до податкового кредиту зазначену суму податку, підписані особою, яка не уповноважена платником податку –постачальником на здійснення операцій з поставки, зокрема, газу природного.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишити в силі постанову суду першої інстанції з мотивів неправильної юридичної оцінки обставин справи.

Заперечуючи проти касаційної скарги, відповідач просить залишити скаргу без задоволення як необґрунтовану.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Борщівською МДПІ проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ "Борщів-цукор"з питань дотримання вимог податкового законодавства при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з придбання природного газу у ТОВ "Енергохолдинг"за період з 01.01.2003 по 31.12.2006, за результатами якої складений акт від 03.12.2007 № 1412/2302/31877790 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 07.12.2007 № 0000822302/0 про визначення податкового зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 94611,78 грн. (в т.ч. 63074,52 грн. –основний платіж та 31537,26 грн. –штрафні (фінансові) санкції) внаслідок порушення позивачем підпунктів 7.2.1, 7.2.4, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР.

За результатами апеляційного адміністративного узгодження донараховані суми податкового зобов’язання були залишені без змін, а відповідачем були прийняті податкові повідомлення –рішення від 21.02.2008 № 0000822302/1, від 17.04.2008 № 0000822302/2, від 01.07.2008 № 0000822302/3.

Відповідно до частини першої ст. 71 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 17.04.2007 у адміністративній справі № 2-а-22/2007 встановлено, що громадянин ОСОБА_1 підписав установчі документи ТОВ Енергохолдинг"та зареєстрував це товариство, як засновник, за винагороду. Отриману від інших осіб, без наміру здійснювати підприємницьку діяльність з використанням цього товариства, не вчиняв будь-яких дій від імені останнього.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції врахував також те, що громадянин ОСОБА_1, вказаний в податкових накладних, виписаних на поставку позивачу природного газу як особа, що підписала податкові накладні ( як директор ТОВ "Енергохолдинг"), визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 ст. 28, частиною 2 ст. 205 КК України, за ознаками сприяння у фіктивній підприємницькій діяльності, тобто сприяння у створенні суб’єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно, яке завдало матеріальну шкоду державі у великих розмірах. Постановою Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 22.05.2008 у кримінальній справі № 1-п-2 громадянин ОСОБА_1 був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі підпунктів "б", "е", "ж"ст. 1 Закону "Про амністію"від 24.07.1998 № 61-XIV. Закриття кримінальної справи на підставі Закону "Про амністію"від 24.07.1998 № 61-XIV (61-14) не є припиненням кримінального переслідування особи за реабілітуючими обставинами.

Податковий кредит звітного періоду, як встановлено підпунктом 7.4.1 пунктом 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (в редакції Закону, яка діяла на момент виникнення спору), складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

Абзацами першим і третім підпункту 7.2.3 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Визначення податкової накладної як розрахункового документу означає визнання за нею статусу первинного документу, а тому для податкової накладної обов’язкові вимоги, встановлені статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"для первинного документу. Частиною другої цієї статті передбачено, що первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У зв’язку з цим невідповідність особи, вказаної в податковій накладній як такої, що уповноважена постачальником на здійснення господарської операції, виключає значення податкової накладної як документу, з яким закон пов’язує юридичні наслідки.

За встановленого факту підписання податкових накладних на поставку природного газу особою, що не мала повноважень на вчинення від імені ТОВ "Енергохолдинг"юридично значимих дій, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про правомірне донарахування ДПІ податкових зобов’язань з податку на додану вартість згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу законності яких виник спір.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального права при вирішенні справи не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Борщів-цукор"залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .