Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Гаманка О.І.

суддів Білуги С. В.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

Співака В.І.

при секретарі Сперкач Т.В.,

за участю позивача,

розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 27 лютого 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2007 року у справі за її позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Херсонського юридичного інституту Харківського Національного університету внутрішніх справ про визнання дій неправомірними, зобов’язання перерахувати пенсію, -

У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Херсонського юридичного інституту Харківського Національного університету внутрішніх справ про визнання дій неправомірними, зобов’язання встановити їй перед звільненням з органів внутрішніх справ в максимальному розмірі надбавки та премію і здійснити перерахунок пенсії, включивши в розрахунок грошового забезпечення для обчислення пенсії: посадовий оклад у розмірі 150 грн, надбавку за безперервну службу - 70%, надбавку за особливі умови служби –50 %, надбавку в розмірі 50%, суми пенсії, яка б могла бути нарахована та премію у розмірі 33,3%.

Постановою Суворовського районного суду м. Херсона від 27 лютого 2007 року, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2007 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу в органах внутрішніх справ та працювала старшим викладачем кафедри криміналістики Херсонського юридичного інституту Харківського Національного університету внутрішніх справ. Наказом начальника Херсонського юридичного інституту Харківського Національного університету внутрішніх справ від 28 грудня 2005 року №164 о/с вона звільнена з органів внутрішніх справ за віком у відставку. З 25 січня 2006 року ОСОБА_1 призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12) . При нарахуванні пенсії позивача було враховано всі надбавки та доплати, які їй виплачувались на день звільнення та були включені до грошового атестату. Однак, ОСОБА_1 вважала, що розмір її пенсії має бути перераховано з урахуванням надбавок, доплат та премії в максимальних розмірах, що передбачені законом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що відповідачі діяли у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Так, відповідно до ч.3 ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб", що визначає заробіток (грошове забезпечення) для обчислення пенсій та п.7 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 № 393 (393-92-п) , на виконання вимог вказаного Закону (2262-12) , пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: окладу за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; окладу за військове або спеціальне звання; процентної надбавки за вислугу років; додаткових видів грошового забезпечення, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби).

Пунктом 3 Указу Президента України від 04 жовтня 1996 року №926/96 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ" (926/96) надавалось право керівникам внутрішніх справ у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів установлювати особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їхньою згодою та в інтересах справи на службі, щомісячну доплату в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована; надбавку особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань - до 50 відсотків окладів грошового забезпечення; преміювати осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи в межах фонду преміювання, створеного у розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами.

З аналізу даної норми вбачається, що встановлення щомісячної доплати в розмірі від 25 до 50 відсотків суми пенсії, яка б могла бути їм нарахована, надбавки за особливі умови служби, кваліфікацію, професійний ризик та виконання особливо важливих завдань у розмірі до 50 відсотків та премії є правом керівника, а не його обов'язком, а також встановлення цих доплат можливе лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань. Указом Президента України від 24 квітня 2003 року № 370 "Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу" (370/2003) надано Голові Служби безпеки України та Міністрові внутрішніх справ України право встановлювати відповідно військовослужбовцям Служби безпеки України і працівникам органів внутрішніх справ України щомісячні надбавки за безперервну службу в органах безпеки і органах внутрішніх справ у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби, зокрема, понад 20 років - до 70 %.

Цим же Указом (370/2003) передбачено, що порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Головою Служби безпеки України та Міністром внутрішніх справ України. Крім того, виплата надбавок відповідно до цього Указу (370/2003) здійснювати з 1 травня 2003 року за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на утримання Служби безпеки України та Міністерства внутрішніх справ України

Таким чином, зазначений Указ обмежує лише верхній граничний розмір надбавки за вислугу років і надає право, а не зобов’язує її встановлювати працівникам органів внутрішніх справ, які мають високі результати у службовій діяльності, в межах фонду грошового забезпечення.

Як встановлено судами, позивач під час проходження служби та на день звільнення отримувала зазначені вище надбавки та доплати відповідно до вказаних нормативно-правових актів в межах наявних бюджетних асигнувань, вони включені до її грошового забезпечення та враховані при визначенні розміру пенсії.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору.

Враховуючи викладене, оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування немає.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Суворовського районного суду м. Херсона від 27 лютого 2007 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2007 року у справі за її позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Херсонського юридичного інституту Харківського Національного університету внутрішніх справ про визнання дій неправомірними, зобов’язання перерахувати пенсію – без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.