Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої судді –Васильченко Н.В.

суддів : Калашнікової О.В., Леонтович К.Г., Черпіцької Л.Т., Чалого С.Я.

при секретарі Стасюк Р.О.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Криворізької митниці на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2009 р. у справі за позовом ВАТ "Нікопольський завод феросплавів" до Криворізької митниці про скасування рішення, -

В січні 2008 року позивач звернувся до суду із позовом до митниці про визнання протиправними дій останньої по відмові в здійсненні митного оформлення товару згідно вантажної митної декларації № 19534 від 28.01.2008 р., визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті вказаної митної декларації та зобов’язання митниці здійснити митне оформлення вантажу на підставі поданої вантажної митної декларації з відстроченням оплати податку на додану вартість шляхом видачі податкового векселя.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанцій виходив з того, що при митному оформленні вантажу позивач не мав права видавати податковий вексель, оскільки він не відповідає вимогам встановленим ч.4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 р (1104-97-п) .

Посилаючись на ст. 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" суд дійшов до висновку про правомірність дій відповідача, оскільки вказаною нормою заборонялось у 2008 р. надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов’язань суб’єктів господарювання за податками, зборами (обов’язковими платежами).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2009 р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року скасовано частково, позов задоволений частково. Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті вказаної митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113020000/2008/000161 від 28.01.2008р. В задоволенні іншої частини позовних вимог –відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивовано невідповідністю дій відповідача щодо відмови позивачу в здійсненні митного оформлення товару нормам діючого законодавства, оскільки вимога відповідача про надання позивачем інформації щодо пов’язаного кола осіб, які є або були платниками податку на додану вартість, не передбачено чинним законодавством.

Не погоджуючись із прийнятим по справі судовим рішенням апеляційного суду, Криворізька митниця подала касаційну скаргу, в якій просить вказане судове рішення скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції з мотивів невірного застосування судом норм матеріального права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вбачає підстави до її задоволення.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.01.2008 р. ВАТ "Нікопольський завод феросплавів"заявило до митного оформлення вантажну митну декларацію № 19534 від 28.01.2008 р., з необхідним пакетів документів для проведення процедури митного оформлення вантажу. Сплату податку на додану вартість при ввезені товару позивачем було відстрочено шляхом видачі податкового векселя. В здійсненні митного оформлення вантажу відповідачем відмовлено, про що видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Підставою відмови в проведенні митного оформлення Криворізька митниця зазначила порушення вимог ст. 88 Митного кодексу України в частині ненадання відомостей, передбачених п. 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 р (1104-97-п) .

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанцій правильно послався на те, що відповідно до ст. 63 Закону України "Про державний бюджет на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"заборонено у 2008 р. надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов’язань суб’єктів господарювання за податками, зборами (обов’язковими платежами). Вказана норма про заборону надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов’язань поширюється на правовідносини щодо погашення податку на додану вартість на митному кордоні шляхом пред’явлення податкового векселя, і як спеціальна норма має перевагу при застосуванні. Тобто погашення податку на додану вартість шляхом пред’явлення векселя у 2008 р. заборонено.

При таких обставинах колегія суддів дійшла думки, що картка відмови видана відповідачем на законних підставах і є правомірною, оскільки ґрунтується на вимогах ст. 63 Закону України "Про державний бюджет на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції про задоволення позову ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні усіх обставин справи в їх сукупності. Судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Судом апеляційної інстанції помилково скасовано ухвалену відповідно до закону постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року.

Відповідно до ст. 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково .

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 226, 230, 231 КАС України, колегія суддів –

Касаційну скаргу Криворізької митниці задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2009 р скасувати, залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав в порядку та у строки, встановлені КАС України (2747-15) .