ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"30" листопада 2010 р. м. Київ К-31782/06
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
та секретаря Сперкач Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_4 на постанову господарського суду Запорізької області від 27.06.2006 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 13.09.2006 у справі за її позовом до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа - районний відділ Запорізького управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, про скасування рішення щодо застосування фінансових санкцій,
встановила:
У квітні 2006 року приватний підприємець ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа - районний відділ Запорізького управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, про скасування рішення щодо застосування фінансових санкцій.
Постановою господарського суду Запорізької області від 27.06.2006, залишеною без змін ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 13.09.2006, у задоволені позовних вимог приватному підприємцю ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, та постановити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги та рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 27.02.2006 працівниками відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю Орджонікідзевського районного відділу Запорізького управління Міністерства внутрішніх справ України проведено перевірку магазину, що належить приватному підприємцю ОСОБА_4 Перевірка проводилась шляхом здійснення контрольної закупки, про що працівником відділу державної служби боротьби з економічною злочинністю Орджонікідзевського районного відділу Запорізького управління Міністерства внутрішніх справ України, за участі понятих, складено акт контрольної закупки від 27.02.2006. Актом контрольної закупки зафіксовано реалізацію пляшки горілки "Пшенична Ходорів"за ціною 7,50 грн. в магазині, що належить позивачу.
Крім того, за наслідками перевірки складено протокол огляду від 27.02.2006, в якому зазначено, що огляд було проведено за участі понятих та встановлено, що під барною стійкою знайдено 3 ящики горілки "Пшенична Ходорів", всі пляшки горілки виготовлені одним виробником, на кожній пляшці наклеєні акцизні марки. Дана горілка була вилучена перевіряючими.
Згідно із висновком фахівця науково-дослідного експертно-криміналістичного центру управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області встановлено, що марки акцизного збору, що були на вилучених пляшках з горілкою виготовлені способом плоского друку з імітацією елементів захисту, а зразки є алкогольними напоями, виготовленими промисловим способом і за фізико-хімічними показниками мають похибку в межах допуску.
За результатами проведеної перевірки Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області прийнято рішення від 28.03.2006 № 080043 про застосування фінансових санкцій відповідно до статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"від 19.12.1995 № 481/95-ВР у сумі 1700 грн. за реалізацію та зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору встановленого зразка.
Відповідно до статті 11 вказаного Закону алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством. Частиною 4 статті 20 постанови Кабінету Міністрів України "Про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів"№ 567 від 23.04.2003 встановлено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог цього Положення або марками, що не відповідають виду продукції та місткості тари та/або не видавалися безпосередньо виробнику (імпортеру) зазначеної продукції, вважаються немаркованими.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованих і вірних висновків, що позивачем порушено вимоги чинного законодавства і відповідно контролюючим органом правомірно застосовано фінансові санкції.
Щодо посилань позивача відносно незаконності проведення перевірки необхідно зазначити, що недотримання перевіряючим органом вимог законодавства під час проведення перевірки фінансово-господарської діяльності платника не звільняє останнього від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства.
Перевищення працівниками відділу Державної служби боротьби з економічною злочинністю своїх повноважень тягне за собою застосування до посадових осіб цього суб’єкта владних повноважень відповідних заходів примусу в розрізі адміністративної, кримінальної відповідальності тощо, однак жодним чином не звільняє платника від обов’язку сплати податкових зобов’язань та штрафних санкцій у необхідному розмірі відповідно до чинного законодавства України.
Таким чином, навіть виявлений факт окремих порушень процедури проведення перевірки контролюючим органом у даному випадку не тягне за собою недійсність рішень, прийнятих за результатами цієї перевірки.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга приватного підприємця ОСОБА_4 не підлягає задоволенню. Постанову господарського суду Запорізької області від 27.06.2006 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 13.09.2006 необхідно залишити без змін, так як вони є законними і обґрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу приватного підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області від 27.06.2006 та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 13.09.2006 у справі за її позовом до Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України в Запорізькій області, третя особа - районний відділ Запорізького управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області, про скасування рішення щодо застосування фінансових санкцій –без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній