Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого –судді Кобилянського М.Г.

суддів: Амєліна С.Є., Ліпського Д.В., Тракало В.В., Юрченка В.В.

розглянувши в порядку попереднього розгляду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії

за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2008 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2008 року, -

У жовтні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. Зазначав, що він є інвалідом ІІ групи захворювання, яке пов’язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв’язку з чим йому була призначена пенсія. Посилався на те, що розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, передбаченим законодавством, проте управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області відмовляється привести їх у відповідність до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) . Просив визнати дії управління неправомірними та зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 26.06.2007р., встановивши її в розмірі 8 мінімальних розмірів пенсій за віком та додатково щомісячно 75% мінімальної пенсії за віком за шкоду, заподіяну здоров’ю.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2008 року позов задоволено частково. Визнано дії посадових осіб управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 незаконними. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 10.07.2007р.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2008 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2008 року змінено. Замінено в абзаці 3 її резолютивної частини слова "з 10.07.2007 року"на "з 01.07.2007 року". В решті постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2008 року залишено без змін.

Відповідач вважає, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права. Просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове – про відмову у задоволенні позову. Зазначає, що судові рішення прийняті внаслідок неправильного застосування ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Перевіривши за матеріалами справи доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для залишення без задоволення касаційної скарги, а оскаржуваних судових рішень - без змін з таких підстав.

Судами встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи професійного захворювання, пов’язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до першої категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У зв’язку з цим йому була призначена державна пенсія відповідно до ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а також щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст.50 цього Закону.

Відповідач відмовив у перерахунку призначених пенсій відповідно до статей 50, 54 вказаного Закону посилаючись на те, що згідно з ч. 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, установлений абзацом першим частини 1 даної статті застосовується винятково для призначення розмірів пенсії, призначених за цим Законом (1058-15) .

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене ст. 8 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Пунктом 2 ч. 1 ст. 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим законом була призначена пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом (1788-12) , - члени їхніх сімей.

У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 50 Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам ІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Таким чином, вихідним критерієм обчислення державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Нормами ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як на особу, віднесену до категорії 1.

Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІ групі інвалідності –8 мінімальних пенсій за віком.

Цією нормою визначений для даної категорії мінімальний розмір державних пенсій. Таким чином, якщо нормами ст. 49 передбачений максимальний розмір, то ч. 4 ст. 54 –мінімальний розмір державної пенсії для інвалідів, віднесених виключно до категорії 1, та у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

При розрахунку державної та додаткової пенсій позивачу як інваліду ІІ групи, особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії, передбачених статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"застосуванню при їх обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком

Крім того, у відповідності до ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, повинна призначатися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.

При обґрунтуванні відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача, відповідач посилався на постанову № 1 від 3 січня 2002 року "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" (1-2002-п) , із змінами і доповненнями, внесеними Постановою КМУ від 13.07.2004р. №895 (895-2004-п) . Проте, всупереч положень статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, вирішуючи даний спір суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсій передбачених статтями 50, 54 Закону України Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення ч. 3 ст. 28 Закону "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки суб’єкт владних повноважень порушив права та законні інтереси позивача.

В той же час суди обґрунтовано відмовили у задоволенні вимог позивача щодо зобов’язання відповідача у подальшому збільшувати та виплачувати пенсію у відповідності із змінами чинного законодавства, оскільки захисту в судовому порядку підлягають порушені права, а не можливість їх порушення у майбутньому.

Відповідно до ст.45 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування'якщо заява про перерахунок пенсії подана до 15 числа місяця, то перерахунок проводиться з 1-го числа цього місяця, а якщо після 15 –з 1 числа наступного місяця.

Відтак, суд апеляційної інстанції правильно змінив постанову суду першої інстанції в частині дати, з якого має проводитись перерахунок пенсії, оскільки позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії 10.07.2007р., то здійснення такого перерахунку повинно бути проведено з 01.07.2007р.

Враховуючи те, що посилання відповідача в касаційній скарзі на порушення судами норм матеріального права права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судами повно та всебічно з’ясовані обставини, які підтверджені дослідженими в судовому засіданні доказами і при цьому судові рішення ухвалені відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 230 КАС України, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Брянці Луганської області залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2008 року та постанову Луганського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2008 року, з урахуванням змін, внесених апеляційним судом, –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.