ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" листопада 2010 р. м. Київ К-14494/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
С.Є. Амєлін – головуючий,
М.Г. Кобилянський,
Д.В. Ліпський,
В.В. Тракало,
В.В. Юрченко,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 лютого 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2008 року в справі за його позовом до Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції у Львівській області, треті особи: голова комісії з ліквідації Департаменту державної виконавчої служби, начальник Головного управління юстиції у Львівській області, начальник відділу Державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області про поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2007 року ОСОБА_6 звернувся в суд із адміністративним позовом в якому зазначав, що 22 січня 2007 року його повідомили про звільнення за пунктом першим статті 40 Кодексу законів про працю України у зв’язку ліквідацією Департаменту державної виконавчої служби й наказом голови комісії з ліквідації Департаменту державної виконавчої служби від 16 березня 2007 року № 307 звільнено під час тимчасової непрацездатності з посади начальника державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області з 16 березня 2007 року в порядку переведення до Головного управління юстиції у Львівській області.
В порушення вимог статті 116 Кодексу законів про працю України розрахунок не проведено. Після переведення не призначено на посаду заступника начальника Дрогобицького міськрайонного управління юстиції –начальника відділу Державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області.
Вважаючи звільнення незаконним просив суд поновити на посаді заступника начальника Дрогобицького міськрайонного управління юстиції –начальника відділу Державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області та стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.
Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 лютого 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2008 року, позов задоволено частково: скасовано наказ голови комісії з ліквідації Департаменту державної виконавчої служби від 16 березня 2007 року № 307 про звільнення ОСОБА_6 з посади начальника відділу Державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області, визнано його звільненим з роботи за пунктом першим статті 40 Кодексу законів про працю України у зв’язку з ліквідацією Державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області з 22 березня 2007 року.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, позивач ставив питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_6 проходив публічну службу на посаді начальника державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області.
Наказом голови комісії з ліквідації Департаменту Державної виконавчої служби від 19 січня 2007 року №2 відповідно до Закону України (2716-15) "Про внесення змін до Закону України "Про державну виконавчу службу"та "Про виконавче провадження" щодо реформування органів державної виконавчої служби"та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2006 року №1622 "Про ліквідацію Департаменту державної виконавчої служби" (1622-2006-п) ліквідовано у складі Департаменту державної виконавчої служби Державну виконавчу службу у Дрогобицькому районі Львівської області.
Наказом Міністра юстиції України від 25 січня 2007 року №21/5 ліквідовано Департамент державної виконавчої служби і утворено, зокрема, головні управління юстиції в областях та їх територіальні органи - відділи державної виконавчої служби районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції.
Наказом Державної виконавчої служби Львівської області від 30 січня 2007 року № 33 створена комісія з ліквідації виконавчої служби Львівської області, територіальних органів державної виконавчої служби області.
22 січня 2007 року, відповідно до статті 49-2 Кодексу законів про працю України, позивача попереджено про звільнення.
12 березня 2007 року ОСОБА_6 звернувся з заявою про звільнення у зв’язку з переведенням на роботу в Головне управління юстиції Львівської області. Наказом голови комісії з ліквідації Департаменту державної виконавчої служби від 16 березня 2007 року № 307 його на підставі пункту п’ятого статті 36 Кодексу законів про працю України звільнено з роботи з 16 березня 2007 року в порядку переведення.
Головним управлінням юстиції Львівської області ОСОБА_6 було запропоновано посаду головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції, з чим позивач не погодився, вважаючи, що його повинні призначити на посаду заступника начальника Дрогобицького міськрайонного управління юстиції –начальника відділу Державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області.
Вирішуючи спір та частково задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що у порушення вимог законодавства про працю позивача звільнено під час тимчасової непрацездатності, строк попередження про звільнення у зв’язку з ліквідацією установи закінчився 22 березня 2007 року, тому дату звільнення позивача слід вважати саме 22 березня 2007 року.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального й процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про ліквідацію Департаменту державної виконавчої служби"від 16 листопада 2006 року № 1622 (1622-2006-п) постановлено ліквідувати Департамент державної виконавчої служби, що діє у складі Міністерства юстиції як урядовий орган державного управління, та установлено, що Міністерство юстиції є правонаступником Департаменту державної виконавчої служби.
Наказом голови комісії з ліквідації Департаменту державної виконавчої служби від 19 січня 2007 року № 1 утворено комісії з ліквідації державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, які у свою чергу, забезпечують утворення комісій по ліквідації державних виконавчих служб у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах та попереджають всіх працівників про наступне вивільнення.
Наказом голови комісії з ліквідації Департаменту державної виконавчої служби від 19 січня 2007 року № 2 ліквідовано у складі Департаменту державної виконавчої служби державну виконавчу службу Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах.
Відповідно до частини першої статті 49-2 Кодексу законів про працю України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. На виконання вимог закону позивача попереджено 22 січня 2007 року про звільнення за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України у зв’язку з ліквідацією установи.
Доводи касаційної скарги про те, що були відсутні підстави для припинення роботи на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України суперечать встановленим обставинам справи та приведеним вимогам законодавства.
Не є прийнятними й доводи про те, що після звільнення наказом голови комісії з ліквідації Департаменту державної виконавчої служби від 16 березня 2007 року № 307 на підставі пункту п’ятого статті 36 Кодексу законів про працю України в порядку переведення у Головного управління юстиції у Львівській області виникло зобов’язання призначити ОСОБА_6 на посаду заступника начальника Дрогобицького міськрайонного управління юстиції –начальника відділу Державної виконавчої служби Дрогобицького міськрайонного управління юстиції Львівської області.
У зв’язку з наведеним судами обґрунтовано позивача звільненим за пунктом 1 статті 40 КЗпП України з 22 березня 2007 року.
Судові рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, передбачених статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для їх скасування та ухвалення нового не вбачається.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 11 лютого 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2008 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
Амєліна С.Є.
Кобилянського М.Г.
Ліпського Д.В.
Тракало В.В.
Юрченка В.В.