К-56521/09-С Про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії - 25.11.2010 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 27.06.2008 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 року

у справі № 2-а-207/2008 (№ 22-а-28053/08)

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області

про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії і виплату недоотриманої суми пенсії

У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернулася до Рокитнянського районного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області про проведення перерахунку раніше призначеної пенсії і виплату недоотриманої суми пенсії.

Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 27.06.2008 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 року постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 27.06.2008 року змінено. Зобов’язано Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення починаючи з 09.07.2007 року відповідно до статті 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю особі віднесеної до 4 категорії за 2005-2007 роки відповідно до статті 51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та як дитині війни починаючи з 09.07.2007 року. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області оскаржило їх в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, установленому статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером та проживає у с. Савинці Рокитнянського району Київської області, яке відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 року № 106 (106а-91-п) віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю.

Відповідно до статті 39 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(далі - Закон України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ (796-12) ) (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсія непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищується на одну мінімальну заробітну плату.

Дію вказаної норми зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України від 19.12.2006 року №489-V (489-16) .

Зупинення дії абзацу другого частини першої статті 39, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року № 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним), відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) .

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідач був зобов’язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.

Судами встановлено, що на виконання статті 39 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ позивачу щомісяця здійснювалась передбачена цією статтею виплата у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (836-96-п) .

При вирішенні даного спору, суди попередніх інстанції з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами дійшли обґрунтованого висновку, що при визначенні розміру вказаної виплати застосуванню підлягає саме стаття 39 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ, а не постанова Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (836-96-п) , яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.

Відповідно до статті 51 Закону України від 28.02.1991 року № 796-ХІІ особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, призначається у розмірі 15 % мінімальної пенсії.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Отже, відповідно до положень вказаного Закону (2195-15) пенсія позивача повинна виплачуватись зі збільшенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до вимог пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним) положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік".

За вказаних обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що перерахунок пенсії позивачу, як дитині війни необхідно здійснювати з урахуванням вказаного рішення Конституційного Суду України, а саме: з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року.

З огляду на викладене доводи касаційної скарги не спростовують правильності ухваленого судом апеляційної інстанції у справі судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Рокитнянському районі Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2009 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237 –2391 КАС України (2747-15) .