ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"24" листопада 2010 р. м. Київ К-13353/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Суддів : Бутенка В.І.,
Лиски Т.О. (доповідач),
Гашицького О.В.,
Малиніна В.В.,
Мойсюка М.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за ОСОБА_5 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання рішення недійсним та визнання стажу роботи таким, що дає право на пільгову пенсію, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою представника позивача ОСОБА_6 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2008 року, -
в с т а н о в и л а:
У лютому 2007 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просив визнати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області № 1 від 28 лютого 2007 року недійсним та визнати стаж роботи на посаді оцинковника за періоди часу з 01 грудня 1983 року по 01 жовтня 1986 року, з 01 серпня 1997 року по 27 серпня 1997 року, з 04 листопада 1997 року по 11 березня 11998 року, з 10 червня 1998 року по 12 липня 1998 року, з 22 липня 1998 року по 11 травня 2001 року таким, що дає право на пільгову пенсію.
Донецький окружний адміністративний суд постановою від 11 квітня 2008 року, позов задовольнив частково, а саме, визнав рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області № 1 від 28 лютого 2007 року частково недійсним, спонукав Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька зарахувати позивачу до пільгового стажу час роботи по професії оцинковника у відповідності із Списком №1, затвердженим Постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року (v1173400-56)
, з 01 грудня 1983 року по 01 жовтня 1986 року на пільгових умовах за віком згідно до п. "а"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2008 року постанову суду першої інстанції скасовано. У задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, представник позивача ОСОБА_6 звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_5 у періоди часу: з 01.12.1983р. по 01.10.1986р., з 01.08.1997р. по 27.08.1997р., з 04.11.1997р. по 11.03.1998р., з 10.06.1998р. по 12.07.1998р., з 22.07.1998р. по 11.05.2001р. працював по професії оцинковника на Моспинському ремонтно-механічному заводі (з 1996 року ДВАТ "Моспинський РМЗ").
Рішенням №1 комісії при Головному Управлінні Пенсійного Фонду України в Донецькій області від 28.02.2007 року позивачеві був зарахований до пільгового стажу період роботи з 01.10.1987 року до 01.11.1994 року у ДВАТ "Моспінський ремонтно-механічний завод"ДП "Донбасвуглезбагачення"по професії оцинковника гарячим способом (а.с. 10). Однак, спірні періоди часу зараховані не були, оскільки, професія оцинковника не входить до Списку №1.
З матеріалів справи вбачається, що у період часу з 01.12.1983 року по 01.10.1986 року позивач виконував роботу по професії оцинковника повний робочий день (а.с.4,8).
Відповідно архівної довідки № Ж-13/37 від 14.07.2006 року до введення в дію постанови Кабінету Міністрів України № 442 від 01.08.1992 р. "Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці" (442-92-п)
віднесення професій до пільгових за Списками №1, №2 проводилося підприємством згідно з Постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року (v1173400-56)
(а.с.8) .
Відповідно до вказаного в довідці переліку професій по ДВАТ "Моспинський "РМЗ, ДП ВАТ "ДХК"Донбасвуглезбагачення", професія "Оцинковник, оцинковник гарячим способом" відноситься до розділу "Металообробка".
Колегієя суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що Рішенням №1 комісії при ГУ ПФУ в Донецькій області від 28.02.2007 року позивачеві був зарахований до пільгового стажу період роботи з 01.10.1987 року до 01.11.1994 року у ДЗАТ "Моспінський ремонтно-механічний завод"ДП "Донбасвуглезбагачення"по професії оцинковника гарячим способом, оскільки вищевказана посада, передбачена Списком №1, розділом XI, підрозділом 5"а", код 111400а-16415, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994р. №162 (162-94-п)
.
Відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року №1173 (v1173400-56)
, професія оцинковника, на якій працював позивач за спірний період, не відноситься
до Списку №1, розділу 11 "Металообробка", ця професія визначена у п. "а"розділу 5 глави XV "Металообробка"Списку №2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах., затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956р. (v1173400-56)
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суд апеляційної інстанції правильно визнав, що відповідач діяв в межах повноважень, встановлених законодавством, і позов задоволенню не підлягає.
Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом апеляційної інстанцій повно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що постанова суду першої інстанції змінена апеляційним судом, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки вона прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_6 –представника позивача ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді: