К-12782/09-С Про визнання неправомірною відмови у проведенні перерахунку пенсії - 24.11.2010 Прийняття

У вересні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом, в якому просив суд визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області у проведенні перерахунку призначеної йому пенсії відповідно до його вимоги, зобов’язати відповідача провести такий перерахунок та в подальшому виплачувати йому щомісячно пенсію відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з урахуванням змін, внесених Законом України № 1222-XIV від 17.11.1999 року (1222-14) .

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року позов задоволено.

Визнано незаконною відмову Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області в проведенні ОСОБА_1. перерахунку пенсії за вислугу років як працівнику з числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації.

Зобов’язано відповідача провести позивачу перерахунок призначеної пенсії за вислугу років, нарахувати та в подальшому, починаючи з 01 березня 2008 року, виплачувати йому пенсію відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2009 року постанову суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1. щодо зобов’язання відповідача в подальшому виплачувати позивачу пенсію відповідно до ч. 3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення"та відмовлено в задоволенні даних позовних вимог.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати зазначені рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, що ОСОБА_1. знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області з 04 травня 1992 року та отримує пенсію за вислугу років як льотчик-інструктор Вовчанського ДТСААФ. Загальний стаж роботи в пільговому обчисленні складає 29 років 4 місяця. Пільговий стаж ОСОБА_1. був набутий виключно в організаціях ДТСААФ, що підтверджується копією трудової книжки та документами, які знаходяться в пенсійній справі.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до виписки з льотної книжки про нальоти льотчика-інструктора ОСОБА_1., останній за період з 1973 по 1992 роки мав 6710 польотів, його загальний наліт склав 2276 годин 33 хвилини. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року № 234-р "Про затвердження Концепції розвитку системи регулювання авіаційної діяльності у сфері створення та використання малих повітряних суден" (234-2004-р) переліком ряду факторів у сфері безпеки польотів малих повітряних суден було встановлено, що судна, які використовувались лише за спортивним призначенням під керівництвом ДТСААФ, яке діяло під наглядом Міністерства оборони, нині вважаються цивільними повітряними суднами та відповідно до роз’яснень Держкомпраці СРСР від 30 травня 1988 року № 726-13 ДТСААФ відносяться до цивільної авіації.

Основними документами, що підтверджують фактичну роботу як осіб льотного складу екіпажів повітряних суден цивільної авіації, які надають право на отримання пенсійного забезпечення відповідно до ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення'є: трудова книжка про працю на займаних посадах до 01 січня 1992 року на підприємствах цивільної авіації СРСР, а після 01 січня 1992 року –на підприємствах цивільної авіації України; свідоцтво пілота, штурмана, бортінженера, бортмеханіка, бортрадиста, льотчика-наглядача, борт оператора цивільної авіації ДТСААФ СРСР; льотна книжка, що підтверджує виконання польотів на повітряному судні цивільної авіації або авіації ДТСААФ СРСР як члена льотного екіпажу.

Доводи відповідача про те, що доказів того, що повітряні судна Запорізького центру льотної підготовки не були зареєстровані у встановленому порядку, та дана юридична особа мала відповідний реєстраційний сертифікат на момент роботи ОСОБА_1., не можуть бути підставою для невиконання вимог Закону (1788-12) , оскільки відповідно до роз’яснень Держкомпраці СРСР від 30 травня 1988 року № 726-13 ДТСААФ відносяться до цивільної авіації.

За таких підстав судами першої та апеляційної інстанцій зроблено правильний висновок про те, що позивач як особа льотного складу повітряних суден, що належали до ДТСААФ, відноситься до категорії осіб льотного складу повітряних суден цивільної авіації.

Частиною 3 статті 53 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення"(у редакції Закону № 1222-XIV (1222-14) ) передбачено: "Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою –третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону (1788-12) для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія".

Дія статті 53 поширюється на працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконували спеціальні роботи в польотах, котрі вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом (1788-12) згідно з пунктом 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону № 1222- XIV (1222-14) . Предметом регулювання зазначеної статті, як убачається з її назви, є розміри пенсій за вислугу років.

Перелік окремих категорій працівників авіації та льотно-випробного складу, які мають право на пенсію за вислугу років, установлений статтею 54 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення". Даною нормою, зокрема, передбачено, що право на таку пенсію мають працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, у яких вони зайняті, та що перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання положень статті 54 цього Закону Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 липня 1992 року № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу".

Згідно з підпунктом "г"пункту 1 затвердженого цією постановою Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу (418-92-п) , один рік роботи на посадах льотного складу в навчальних і спортивних авіаційних організаціях ДТСААФ рахується за півтора року вислуги за умови виконання плану навчально-льотної підготовки, а при виконанні елементів складного або вищого пілотажу –за два роки вислуги.

У підпункті "в"пункту 7 цього Порядку (418-92-п) передбачено механізм призначення пенсії за вислугу років зазначеним вище особам з урахуванням його корегування в разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з березня (починаючи з 2005 року).

У пунктах 1 і 2 затвердженого тією ж постановою Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, названо членів екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів, а також льотно-інструкторський склад.

Таким чином, посади, які обіймав ОСОБА_1. до виходу на пенсію за вислугою років, підпадають під підстави для призначення йому такої пенсії відповідно до статті 54 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення"(у редакції Закону № 1222-XIV (1222-14) ) і перерахунку цієї пенсії у розмірі, встановленому частиною 3 статті 53 названого Закону.

Висновок судів попередніх інстанцій про те, що на ОСОБА_1. поширюється дія частини 3 статті 53 зазначеного Закону, оскільки він працював на посадах, перелічених у цій нормі, є вірним.

Наведені обставини були правильно враховані судами першої та апеляційної інстанцій, які прийняли обґрунтовані рішення про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги зроблених судами попередніх інстанцій висновків не спростовують.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій прийнято законні і обґрунтовані рішення, а тому підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230 КАС України, суд, -

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2008 року в частині, залишеній без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2009 року, та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2009 року залишити без змін.