Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого судді Гордійчук М.П.(суддя - доповідач)

суддів Бим М.Є., Харченка В.В.., Конюшка К.В,

Васильченко Н.В.

секретар судового засідання Бака О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за касаційними скаргами Заступника прокурора Запорізької області, орендного підприємства "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації"на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2008 року у справі за Виконуючого обов‘язки прокурора м. Запоріжжя до Запорізької міської ради, 3-і особи орендне підприємство "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації", комунальне підприємство "Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації" про визнання незаконним рішення, –

Виконуючий обов’язки прокурора м. Запоріжжя звернувся до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя в квітні 2005 року з заявою до Запорізької міської ради про визнання незаконним рішення Запорізької міської ради № 32 від 28.01.2005 року "Про створення комунального підприємства "Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації".

Вказував на те, що відповідно до п. 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 (z0157-02) , державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації в межах визначених адміністративно-територіальних одиниць на підставі відповідних рішень виконавчих органів місцевого самоврядування. Здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в межах одного населеного пункту кількома БТІ не допускається. На території м. Запоріжжя повноваження по оформленню та реєстрації прав власності на нерухоме майно здійснює орендне підприємство "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" (надалі –ОП "Запорізьке МБТІ"), а тому, створення нового підприємства з реєстрації прав власності на нерухоме майно суперечить зазначеним вимогам законодавства.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2008 року прокурору відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з судовими рішеннями по справі заступник прокурора Запорізької області та Орендне підприємство "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації"звернулись з касаційною скаргою, у яких просять скасувати вищезазначені судові рішення та винести нове про задоволення позову.

При цьому касатори посилаються на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірним рішенням Запорізької міської ради від 28.01.2005 року № 32 "Про створення комунального підприємства "Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації"було створено 3-ю особу –комунальне підприємство "Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації".

Прокуратурою м. Запоріжжя було внесено на нього протест.

Протест прокурора було відхилено.

З матеріалів справи вбачається, що справа вже переглядалась в касаційній інстанції та була направлена на новий судовий розгляд у зв‘язку з тим, що судами не було повно та всебічно з’ясовано всі обставини справи і в залежності від встановленого необхідно було правильно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди знову зазначали, що рішення міської ради не суперечить законодавству, і це виключає можливість визнання його незаконним та скасування.

Але з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій не можна погодитися виходячи з наступного.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони з використанням повноважень, з метою, з якою це повноваження надано.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 30 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"передбачено, що органи місцевого самоврядування для реалізації на практиці своїх повноважень наділені правом створення, ліквідації, реорганізації та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що хоча у 2004 році прийнято Закон України "Про державну реєстрації речових прав та їх обмежень" (1952-15) , проте його положення на сьогоднішній день не мають практичного втілення.

Так, до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об’єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації (пункт 5 Прикінцевих положень Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" (1952-15) ).

До компетенції органів місцевого самоврядування належить лише облік та реєстрація прав на нерухоме майно відповідно до діючого законодавства об’єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Функцію обліку та реєстрації об’єктів нерухомого майна не можна ототожнювати з функцією державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Здійснення державної реєстрації прав на нерухоме майно декількома бюро технічної інвентаризації у одному населеному пункті може призвести до подвійної реєстрації, загострити соціальний клімат, створити передумови для виникнення спорів у частині підтвердження своїх прав, та в подальшому оскарження таких рішень.

Таким чином, колегія суддів на підставі Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 (z0157-02) дійшла висновку про задоволення позову, оскільки у Запорізької міської ради відсутні повноваження щодо створення органів державної реєстрації прав на нерухоме майно та по передачі повноважень по реєстрації прав власності на нерухоме майно від одного бюро технічної інвентаризації до іншого, підключення новостворених бюро технічної інвентаризації до електронного реєстру прав власності на нерухоме майно.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційні скарги заступника прокурора Запорізької області, орендного підприємства "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації"задовольнити.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2008 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов виконуючого обов’язки прокурора м. Запоріжжя задовольнити.

Визнати незаконним рішення Запорізької міської ради № 32 від 28.01.2005 року "Про створення комунального підприємства "Запорізьке міське бюро технічної інвентаризації".

постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та порядку встановленими ст. ст. 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.