Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Карася О.В.

Бившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

при секретарі Гончарук І.Ю.

за участю представників:

відповідача Павлунішена С.М.

позивача Руднєвої І.В.

Генеральної прокуратури України Комаса О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

на постанову Господарського суду Хмельницької області від 25.07.2008

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2008

у справі №9/737-НА

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет Лтд"

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

за участю прокуратури Хмельницької області

про скасування податкових повідомлень-рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет Лтд"(далі по тексту –позивач, ТОВ "Хекро Пет Лтд") звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому (далі по тексту –відповідач, ДПІ у м. Хмельницькому), за участю прокуратури Хмельницької області про скасування податкових повідомлень-рішень від 23.10.2007 №0003911502/0/8660, від 18.12.2007 №0000972302/0/10273.

Постановою Господарського суду Хмельницької області від 25.07.2008, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2008, позов задоволено частково. Скасовано повністю податкове повідомлення-рішення від 23.10.2007 №0003911502/0/9660 та частково скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.12.2007 №0000972302/0/10273 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 3818605,00 грн.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Хмельницькому просить скасувати постанову Господарського суду Хмельницької області від 25.07.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2008 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкових декларацій позивача за липень-серпень 2007 року, за результатами якої складено акт перевірки від 19.10.2007 №5416/15-2/30960327.

В акті перевірки зазначено про невірне відображення у податковому обліку позивачем податкових векселів у попередніх періодах (з квітня по липень 2007 року) та завищення у зв'язку з цим суми бюджетного відшкодування по податковій декларації за серпень 2007 року на суму 2736840,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.10.2007 №0003911502/0/8660, яким зменшено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 2736840,00 грн.

ДПІ у м. Хмельницькому проведена позапланова документальна перевірка ТОВ "Хекро Пет Лтд"з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за серпень 2007 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 05.12.2007 №6328/23-3/30960327.

В акті перевірки зазначено про завищення позивачем бюджетного відшкодування за серпень 2007 року на суму 6557845,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.12.2007 №0000972302\0\10273, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2007 року на суму 3 821 005,00 грн.

Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що зменшення відповідачем бюджетного відшкодування на суму 2400,00 грн. є законним у зв'язку з неприйняттям до уваги податкових накладних, виписаних ТОВ "Хекро Пет Лтд"ПП Марчуком М.Я. Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, а свідоцтво платника податку на додану вартість ПП Марчука М.Я. №83577211 було анульоване 02.05.2007. Відповідно на момент здійснення операцій поставки контрагент позивача - ПП Марчук М.Я. не був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Щодо іншої позиції відповідача з приводу порушення позивачем податкового законодавства, то суди попередніх інстанцій зазначили.

Згідно частини 7 пункту 11.5 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість"платник податку, який на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель, вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Як зазначено судами попередніх інстанцій, відповідачем не надано доказів відсутності у позивача підтвердженої суми бюджетного відшкодування на дату видачі спірних податкових векселів.

Натомість згідно постанови Господарського суду Хмельницької області від 04.02.2008 по справі №21/б309-А за позовом ТОВ "Хекро Пет Лтд"до ДПІ у м. Хмельницькому, що вступила у законну силу згідно ухвали Львівського адміністративного апеляційного суду від 27.05.2008 судом встановлений факт того, що спірні податкові векселі, про які йде мова в актах перевірки від 19.10.2007 №5416/15-2/30960327 та від 05.12.2007 №6328/23-3/30960327 є погашеними.

Зазначені обставини не підлягають доведенню знову і спростовують доводи відповідача, що по невірно відображених позивачем у податковому обліку векселях завищено бюджетне відшкодування.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або відшкодуванню з Держбюджету України (бюджетному відшкодуванню), встановлений пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту статті 7 даного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Посилання відповідача на неправомірність включення позивачем до розрахунків бюджетного відшкодування сум за минулі податкові періоди, як вірно зазначили суди, є безпідставне, оскільки нормами підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"не ставиться в залежність настання бюджетного відшкодування від того, коли у отримувача товару виникло зобов'язання перед постачальниками, відповідно можливе його виникнення і у минулих податкових періодах. Крім цього, зазначена норма надає позивачу скористатися своїм правом і жодною іншою нормою останнє не заперечується. При цьому матеріалами справи підтверджується фактична сплата позивачем сум податку на додану вартість постачальникам товарів, що є істотною обставиною для бюджетного відшкодування.

Чинне законодавство, в тому числі і Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не обмежують право покупця на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Відповідно до підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість"джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Таким чином, сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету. У даній справі такий обов'язок покладений податковим органом на покупця (ТОВ "Хекро Пет Лтд"), що суперечить вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Хмельницької області від 25.07.2008 та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2008 не встановлено.

Керуючись статтями 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Хмельницької області від 25.07.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .