Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Бутенка В.І., Гашицького О.В. (суддя-доповідач),

Лиски Т.О., Малиніна В.В. Мойсюка М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження за касаційною скаргою Міністерства праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2008 року справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ради міністрів Автономної Республіки Крим (далі – РМ АРК), Міністерства праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим (далі –Мінсоцпраці АРК) про визнання протиправною та скасування постанови, відновлення посвідчення,

У позовній заяві, поданій до суду в жовтні 2007 року, ОСОБА_1 зазначала,

що з червня по 31 грудня 1958 року брала участь у ліквідації наслідків аварії на Виробничому об’єднанні "Маяк"(Російська Федерація), унаслідок якої стався викид радіоактивних речовин та радіоактивне забруднення території. На підставі виданої Адміністрацією Челябінської області (РФ) довідки серії Ч № 023082 їй у 1997 році встановлено статус особи, постраждалої внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та надано пільги і компенсації як учаснику ліквідації ядерної аварії 2 категорії.

Рішенням від 13 вересня 2006 року Республіканської комісії по встановленню статусу осіб, постраждалих унаслідок аварії на ЧАЕС (далі –РКВС) призупинено виплату зазначених компенсацій. Згідно з протоколом від 30 жовтня 2006 року № 111 Республіканської комісії з рішення питань, пов’язаних із видачею посвідчень громадянам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (далі –РКВП) її посвідчення визнано виданим безпідставно, скасовано належні пільги та

припинено виплату компенсацій.

Не погодившись із зазначеними рішеннями, позивач оскаржила їх до Мінсоцпраці АРК, однак отримала відмову в задоволенні вимог із посиланням на відсутність у наданій нею довідці відомостей про безпосередню її участь у регламентних роботах по обслуговуванню ядерних боєприпасів, їх зберіганню і транспортуванню для відповідних випробувань та навчань. Повідомлялося, що відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 грудня 1992 р. № 674 (674-92-п) Порядку віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї або постраждали за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі –Порядок визначення категорій), вона не має права на отримання посвідчення, пільг і компенсацій.

Посилаючись на наведене та неправомірність дій РМ АРК, позивач просила, уточнивши в подальшому свої позовні вимоги, визнати протиправною та скасувати постанову РКВП про вилучення і знищення виданого їй посвідчення ліквідатора наслідків аварії, про позбавлення відповідних пільг та компенсацій, зобов’язати РМ АРК поновити її в попередньому статусі з 1 жовтня 2007 року та видати їй як учаснику ліквідації ядерної аварії 2 категорії посвідчення особи, яка постраждала внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Судом першої інстанції до участі у справі в якості другого відповідача залучено Мінсоцпраці АРК.

Постановою Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 27 травня 2008 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове

судове рішення, яким позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано постанову РКВП щодо вилучення і знищення виданого ОСОБА_1 посвідчення ліквідатора наслідків аварії та позбавлення її компенсацій, зобов’язано РМ АРК поновити позивача з 1 жовтня 2007 року в статусі особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, та видати їй посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії Чорнобильській АЕС".

У касаційній скарзі Мінсоцпраці АРК, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі рішення в цій справі суду першої інстанції.

У запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 вважає рішення суду апеляційної інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін.

Особи, які беруть участь у справі (представники) в судове засідання не прибули, хоча про дату, час і місце касаційного розгляду поінформовані. Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України ( КАС України (2747-15) ) ця справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачами не підтверджено правомірність та обґрунтованість дій щодо вилучення і знищення виданого позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків ядерної аварії та припинення виплату всіх компенсацій та виплат, тоді як додатковими довідками військової частини № 31600 підтверджено участь позивача в ліквідації ядерної аварії.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції.

Як встановлено судами, у червні–грудні 1958 року ОСОБА_1 брала участь у роботах з ліквідації наслідків аварії на ВО "Маяк", що підтверджується довідкою Адміністрації Челябінської області (РФ) серії Ч № 023082, виданій на підставі списку пожежної охорони № 1 від 30 листопада 1994 року. На підставі цієї довідки у 1997 році ОСОБА_1 видано посвідчення громадянина, постраждалого внаслідок аварії на Чорнобильської АЕС та призначені пільги та компенсації як учаснику ліквідації ядерної аварії 2 категорії.

Згідно з частиною четвертою статті 14 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(далі – Закон № 796-ХІІ (796-12) ), на підставі положень якої визначаються категорії постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи осіб для встановлення пільг і компенсацій, до таких категорій належать, зокрема: громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 Порядку визначення категорій громадяни із числа тих, які брали участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, відносяться, зокрема, до категорії 2 –учасники випробувань ядерної зброї в атмосфері, бойових радіоактивних речовин і учасники військових навчань із застосуванням такої зброї та ліквідації наслідків ядерних аварій. Цією нормою теж не передбачено додаткових вимог щодо учасників ліквідації наслідків ядерних аварій.

Відповідно до статті 65 Закону № 796-XII учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС"та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи"є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Видача посвідчень провадиться Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС України, Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених приписів Закону № 796-XII (796-12) постановою Кабінетом Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 51 (51-97-п) затверджено Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(далі –Порядок видачі посвідчень), яким урегульовано правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Абзацом третім пункту 10 вказаного Порядку в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що видача посвідчень провадиться Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання громадян.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 18 червня 1991 р. № 44 "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (44а-91-п) . видача посвідчень учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС провадилася на підставі одного з таких документів: посвідчення про відрядження в зону відчуження; військового білета з відміткою про участь в ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження; трудової книжки із записом, що засвідчує роботу в зоні відчуження; табеля обліку робочого часу в зоні відчуження; довідки про право на підвищену оплату праці за роботу в населених пунктах, розташованих у зоні відчуження; довідки, що дає право на пільгову пенсію за роботу у відповідних зонах небезпеки у 1986–1988 роках; посвідчення, виданого згідно із спільною постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 2 липня (148-90-п) 1990 року № 148 (148-90-п) .

Порядком видачі посвідчень дещо змінено порядок видачі посвідчення учасникам ліквідації наслідків аварії та їх видачі. Вони здійснюються на підставі одного з таких документів:

- посвідчення про відрядження в зону відчуження;

- військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;

- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Стаття 15 Закону № 796-ХІІ передбачає, що підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення –місцевими Радами народних депутатів на цих територіях.

Із матеріалів справи вбачається, що підставою для видачі зазначеного посвідчення позивачу було довідка Адміністрації Челябінської області (а.с. 5) про участь в роботах по ліквідації наслідків аварії в 1957 році на ВО "Маяк". Довідкою встановлено, що ці відомості наведені на підставі списку № 1 від 30 листопада 1994 року Відділу №1 пожежної охорони.

Із довідки військової частини № 31600 від 12 липня 2007 року вбачається, що довідкою Адміністрації Челябінської області підтверджено участь ОСОБА_1 в роботах по ліквідації наслідків аварії в 1957 року на ВО "Маяк".

Отже, позивачем надано необхідні документи та такі, що вимагаються законом для встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії, підтвердження його перебування в зоні по ліквідації аварії.

У випадку, якщо особі вже встановлено на законних підставах певний правовий статус, законом не передбачено через деякий час надання відповідних підтверджень цього статусу.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною другою цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Як під час розгляду справи судом першої інстанції, так і під час перегляду справи в апеляційному порядку відповідачі, заперечуючи проти позову, посилаються на довідки військової частини № 31600, якою передбачено, що ОСОБА_1 не приймала участь у регламентних роботах по обслуговуванню і збереженню ядерних боєприпасів, однак як вбачається із змісту позовної заяви та уточнень до неї,

ОСОБА_1 не заявляла про свою участь у зазначених роботах, а посилається лише

на участь у ліквідації наслідків ядерної аварії –виконання роботи із прокладення ліній зв’язку.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про помилковість визначення правомірним рішення Комісії про вилучення і знищення виданого ОСОБА_1 посвідчення ліквідатора наслідків аварії.

За правилами частини першої статті 224 КАС України, якщо судом апеляційної інстанції не допущено порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення – без змін.

Керуючись статтями 220, 222–224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів Вищого адміністративного суду України

Касаційну скаргу Міністерства праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2008 року – без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили через п’ять днів

після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.