Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,

Гашицького О.В.,

Рецебуринського Ю.Й.,

Мойсюка М.І.,

Черпака Ю.К.,

провівши в порядку письмового провадження розгляд справи за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради (далі –УПСЗН) про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,-

У вересні 2007 року ОСОБА_6 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що він є учасником бойових дій, а тому відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Однак відповідач у 2005-2007 роках згідно із Законами України "Про Державний бюджет України"на відповідні роки провів йому виплату такої допомоги в розмірі, нижчому, ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Вважаючи, що відповідач при нарахуванні та виплаті зазначеної допомоги має керуватись лише Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , просив визнати відмову відповідача неправомірною та стягнути суму недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2005-2007 роки з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів та компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 10167,57 грн.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 грудня 2007 року позов задоволено частково. У задоволенні позову в частині стягнення разової грошової допомоги за 2005 рік відмовлено. Визнано відмову протиправною. Стягнуто з УПСЗН на користь ОСОБА_6 разову грошову допомогу до 5 травня за 2006-2007 роки у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів та компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати у сумі 7039,24 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2008 року постанову суду першої інстанції змінено. Позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову УПСЗН у проведенні перерахунку ОСОБА_6 виплати разової грошової допомоги, передбаченої ч.5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2006-2007 роки у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Стягнуто з УПСЗН на користь ОСОБА_6 разову грошову допомогу, передбачену ч.5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"за 2006-2007 роки у розмірі 3295,30 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.

У касаційній скарзі УПСЗН, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову скасувати.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, позивач є учасником бойових дій і має право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня.

Частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ передбачено, що учасникам бойових дій виплачується щорічна одноразова допомога до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

При цьому відповідач на протязі 2005-2007 років виплачував позивачу зазначену допомогу згідно із Законами України "Про Державний бюджет України"на відповідні роки.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення разової грошової допомоги за період за 2005 рік, суди виходили з того, що позивачем без поважних причин було пропущено строк звернення до адміністративного суду. З такими висновками погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України.

Частково задовольняючи позов, суди виходили з того, що у відповідача були наявні правові підстави для здійснення такої виплати за 2006-2007 роки розмірі 5 мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Проте з таким висновком судів погодитись неможливо, оскільки він не відповідає нормам матеріального права з огляду на наступне.

Статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що учасникам бойових дій виплачується щорічна одноразова допомога до 5 травня в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Такі виплати разової грошової допомоги до 5 травня учасникам війни здійснюються у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Водночас відповідно до позиції Конституційного Суду України, висловленої у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп (v004p710-97) у справі про набуття чинності Конституцією України (254к/96-ВР) , конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України.

Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.

При цьому, зазначені Закони України, в період, протягом якого позивач міг отримати грошову допомогу в порядку, визначеному частиною 4 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"не були визнані неконституційними.

Тобто за 2006 рік позивачу була проведена виплата щорічної допомоги до 5 травня відповідно до законів, які діяли на момент виникнення спірних відносин, а саме: на час призначення та виплати позивачу органами праці та соціального захисту населення вищезазначеної щорічної разової допомоги, і тому висновок суду апеляційної інстанції про задоволення позову в цій частині є помилковим.

Що стосується виплати одноразової грошової допомоги за 2007 рік, то Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року (489-16) учасникам бойових була передбачена виплата щорічної разової грошової допомоги у 2007 році в розмірі 280 грн. і зупинена дія частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 вищенаведеного Закону України.

Тобто, в даному випадку на період виникнення спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мали однакову юридичну силу, але по-різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня.

Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) фактично змінено положення Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) .

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) у 2007 році здійснюється, зокрема інвалідам 3 групи, у розмірі 300 грн.

Оскільки рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 (v0a6p710-07) визнано неконституційними положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік'яким встановлені розміри виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, суди дійшли до висновку про задоволення позову.

При цьому суди попередніх інстанцій не звернули належної уваги на положення статей 58 і 152 Конституції України, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до частини другої статті 152 закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, в період з 1 січня по 9 липня 2007 року Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) були чинними та підлягали виконанню, а органи, уповноважені на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Із дати прийняття рішень Конституційним Судом України особи мають право на виплату допомоги до 5 травня у розмірах, визначених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) .

Однак судами не було встановлено, коли саме позивачу здійснювалась виплата допомоги у 2007 році, в той час як це є визначальним для вирішення питання про правомірність або неправомірність дій відповідача.

Зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але судами першої та апеляційної інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає за необхідне скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанції в частині та ухвалити нове рішення.

Відповідно до вимог ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України рішення судів підлягають скасуванню в частині, а справа має бути направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 227, 229, 230, 231 КАС України, суд,

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради задовольнити частково.

Постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 грудня 2007 року і постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2008 року в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради на користь ОСОБА_6 одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2006 рік –скасувати. Ухвалити в цій частині нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради про стягнення одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2006 рік –відмовити.

Постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 грудня 2007 року і постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2008 року в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Первомайської міської ради на користь ОСОБА_6 одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік –скасувати і в цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В решті постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 6 грудня 2007 року і постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2008 року - без змін.

постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення ї копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-2442 КАС України (2747-15) .