Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Бим М.Є., Васильченко Н.В., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року у справі № А28/370-07 за позовом комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про скасування письмової вимоги, -

У липні 2007 року комунальне підприємство "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради звернулося в суд з позовом до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області, Дніпропетровської міської ради про скасування письмової вимоги № 16-05-15/2553 від 3 квітня 2007 року щодо усунення виявлених ревізією порушень в частині забезпечення повернення до державного бюджету зайво отриманих у 2006 році коштів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію у сумі 1 882 384,73 грн. та зменшення узгодженої заборгованості із різниці в тарифах на теплову енергію, що постачалася населенню, на суму 1 946 975,27 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що Контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровській області була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради, за результатами якої був складений акт від 20.03.2007 р.. згідно якого підприємством допущені порушення п.2.3.5, п.2.3.6 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження 1-теп, затвердженої наказом Державного комітету

Справа № К-59931/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

статистики України від 17.08.2004р. № 482 (z1079-04) , п.12 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою КМУ від 10.07.2006р. № 955 (955-2006-п) , які призвели до завищення фактичних витрат на виробництво послуг для населення у графі з розрахунку обсягів заборгованості минулих років із різниці в тарифах на загальну суму 3 829 360 грн., через що підприємством нанесена матеріальна шкода державному бюджету та незаконно отримано коштів субвенцій, виділених у 2006 році зі спеціального фонду державного бюджету до місцевих бюджетів, на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, що постачалася населенню, яка виникла у зв’язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування на суму 1882384,73грн., завищено розрахункові витрати для отримання коштів субвенції на 1946975,27грн. На підставі вказаного акту ревізії відповідачем була направлена позивачу спірна вимога, яка оскаржується позивачем .

Судом першої інстанції до участі у справі залучена Дніпропетровська міська рада в якості відповідача-2 .

Постановою господарського суду дніпропетровської області від 30 жовтня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року, позов задоволений, скасована письмова вимога Контрольно –ревізійного управління в Дніпропетровській області від 3 квітня 2007р. № 06-05-15/2553.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Контрольно-ревізійне управління в Дніпропетровській області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно обставин справи позивач звернувся з позовними вимогами до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про скасування письмової вимоги щодо усунення виявлених ревізією порушень в частині забезпечення повернення до державного бюджету зайво отриманих у 2006 році коштів субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію та зменшення узгодженої заборгованості із різниці в тарифах на теплову енергію, що постачалася населенню.

Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги послалися на ті обставини, що комунальним підприємством "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради протягом спірного періоду було забезпечено відповідне теплопостачання споживачам у відповідності до існуючих норм та правил. витрати на теплопостачання є економічно обґрунтовані, розрахована позивачем різниця між фактичними витратами та фактичними нарахуваннями за спірний період є економічно обґрунтованою.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду не погоджується з висновками судів виходячи з наступного.

Згідно матеріалів справи позивачем оскаржується законність вимоги Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області щодо усунення виявлених ревізією порушень.

Суди попередніх інстанцій, розглядаючи спір не перевірили законність та обґрунтованість спірної вимоги, по суті не розглянули заявлені позовні вимоги, не перевірили наявність чи відсутність встановлених перевіркою порушень позивачем, які стали підставою для направлення вказаної вимоги.

Виходячи з вищенаведеного судами першої та апеляційної інстанції при розгляді позовних вимог не з’ясовані обставини справи, що являється порушенням процесуального законодавства, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення вказаного спору та не дають можливості суду касаційної інстанції визначитися в правильності правової оцінки обставин у справі як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції, що являється порушенням ст.ст. 159, 195 КАС України.

При встановленні наведених фактів судами першої та апеляційної інстанції порушені норми процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин справи, які призвели до необґрунтованого прийняття судових рішень і не можуть бути перевірені та усунуті судом касаційної інстанції.

Відповідно до ст. 227 КАС України підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направленням справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

За таких обставин доводи касаційної скарги частково спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції, а касаційна скарга підлягає частковому задоволенню із скасуванням рішень судів першої і апеляційної інстанції та направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. Відповідно вимог ст. 18 КАС України справа підлягає направленню до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України,-

Касаційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2009 року скасувати, справу направити на новий судовий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

хвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст. 237- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.