Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Гордійчук М.П., Бим М., Конюшка К.В., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому розгляді адміністративну справу за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради Вінницької області на змінену постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16 квітня 2009 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради Вінницької області про стягнення заборгованості з виплат соціальної допомоги по догляду за дитиною, –

У листопаді 2007 року позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради Вінницької області про стягнення заборгованості з виплат соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Постановою Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16 квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_6 були задоволені.

Визнано незаконною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради Вінницької області щодо нарахування допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_6 у розмірах, встановлених ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім‘ям з дітьми"з квітня 2007 року по жовтень 2008 року та зобов‘язано відповідача виплатити ОСОБА_6 недоплачену допомогу в розмірі 2318,79 грн.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради Вінницької області частково задоволена. Змінено постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16 квітня 2009 року.

Визнано неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради Вінницької області по нарахуванню не в повному обсязі ОСОБА_6 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09.07.2007 року.

Зобов‘язано Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради Вінницької області нарахувати та виплатити ОСОБА_6 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому Законом України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) , з 09.07.2007 року по жовтень 2007 року.

Не погоджуючись із судовими рішеннями по справі, Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради Вінницької області просить їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, позивачка має малолітню доньку ОСОБА_7- ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим знаходиться на обліку у відповідача та отримує виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Однак, п. 14 ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) .

Абзацом 3 частини 2 ст. 56 цього ж Закону було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідач здійснював виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь ОСОБА_6 згідно до вищезазначеного порядку та розмірів.

Проте, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 14 ст. 71 були визнані неконституційними та втратили чинність.

Приймаючи до уваги той факт, що ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" про зупинення дії ст. 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) , втратила чинність з 09 липня 2007 року, колегія суддів вважає, що суд дійшов обґрунтованого висновку про протиправність дій відповідача щодо несвоєчасного перерахунку та виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".

Оскільки рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) положення статей 29, 36, абзацу третього частини другої статті 56, частини першої статті 66, пунктів 7. 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 103, 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", визнані неконституційними, вони втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України цього Рішення.

Тому, стягненню з відповідача на користь ОСОБА_6 підлягає сума недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку лише за період з 09 липня 2007 року.

Згідно ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років встановлюється з 01 квітня 2007 року - у розмірі 463 грн., з 01 жовтня 2007 року - у розмірі 470 грн.

Колегія суддів погоджується з тим, що відповідач повинен був провести розрахунок недоотриманої позивачкою допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року та вирішити питання щодо її виплати на користь ОСОБА_6

Таким чином, загальна сума виплат допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка має бути доплачена Управлінням праці та соціального захисту населення Київської районної ради м. Сімферополя на користь ОСОБА_6, як зазначиа апеляційний суд з 09 липня 2007 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексом адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 –229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції, яким частково змінена постанова суду першої інстанції, постановлене з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 220-1, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, –

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Хмільницької міської ради Вінницької області відхилити.

Частково змінену постанову Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 16 квітня 2009 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та порядку встановленими ст. ст. 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.