Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Пилипчук Н.Г., Рибченка А.О., Федорова М.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 30 квітня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2009 року у справі № 2-а-2364/09/1805 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про зобов’язання вчинити певні дії,

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми про зобов’язання відповідача нарахувати щомісячне підвищення до пенсії як дитині війни за 2007-2008 роки.

Позивач зазначила, що вона відноситься до категорії діти війни та відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на відмову відповідача виплачувати підвищення до пенсії у розмірі, встановленому цим законом, просила зобов’язати відповідача здійснити такі нарахування за 2007-2008 роки.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 30 квітня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2009 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми; зобов’язано відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком з розміру встановленому ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування"та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 742 грн. 65 коп. та за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року в розмірі 780 грн. 40 коп.; в решті позовних вимог –відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернулась з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, судові рішення змінити в частині з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 1940 року народження, за своїм правовим статусом відноситься до категорії діти війни.

В той же час, задовольняючи позовні вимоги частково, суди правильно виходили з наступного.

Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"призупинено на 2007 рік, з урахуванням ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Статтею 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

09 липня 2007 року рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) п. 12 ст. 71 та ст. 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

За таких обставин, висновки судів про порушення відповідачем прав на перерахування доплат до пенсії за період з 09.07.2007 по 31.12.2007 рік є обґрунтованими.

Крім того, доведеними є вимоги позивача щодо перерахунку виплат у 2008 році після прийняття рішення Конституційним судом України.

Відповідно до п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) внесено зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) ) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни –10 % прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність.

Судами встановлено, що підвищення в такому розмірі виплачувалось позивачу щомісячно з 01 січня 2008 року.

Положення п. 41 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) були визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) згідно з рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 (v010p710-08) року.

Частиною 2 статті 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

З огляду на зазначене, суди правильно прийшли до висновку, що Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми щодо перерахунку пенсії та її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком допустило неправомірну бездіяльність та обґрунтовано зобов’язали його усунути зазначені недоліки.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим рішення судів попередніх інстанцій в частині зобов’язання відповідача провести нарахування та виплату на користь позивачки конкретно визначеної суми недоотриманого нею підвищення до пенсії за період 2007-2008 роки, оскільки у такий спосіб суди вийшли за межі встановленої КАС України (2747-15) компетенції адміністративного суду.

Суди при вирішенні позову по цій справі не правильно визначили зміст порушень з боку відповідача та не врахували, що на вказані дії Управління Пенсійного фонду України закон запроваджує окремі умови та процедури їх вчинення. У разі визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо призначення та донарахування пенсії, суд має зобов’язати відповідача вчинити певні дії. Тобто суд, встановивши порушення відповідачем закону при визначенні розміру пенсії, повинен примусити суб’єкта владних повноважень до належного виконання ним обов’язку щодо призначення та донарахування сум допомоги.

Адміністративний суд не наділений правом на призначення та визначення розміру виплати допомоги замість суб’єкта владних повноважень, ці дії відносяться до виключної компетенції суб’єкта владних повноважень –відповідача.

Відповідно до ст. 225 КАС України, суд касаційної має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Щодо вимог позивачки про задоволення касаційної скарги в частині виплати надбавки до пенсії за 2006 рік, колегія судів касаційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"в редакції, яка діяла до 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

При цьому колегія суддів приходить до висновку, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

В той же час, пунктом 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"зупинено на 2006 рік дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Законом України від 19 січня 2006 року № 3367-IV (3367-15) було внесені такі зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) : виключено пункт 17 ст. 77; стаття 110 викладена в такій редакції: установити, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету".

Вказані положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) не були визнані неконституційними, а тому вимоги позивачки в частині зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми провести нарахування та виплату доплати до пенсії як дитині війни за 2006 рік задоволенню не підлягали, тому доводи касаційної скарги не приймаються до уваги.

Вимоги позивачки щодо зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми провести нарахування та виплату доплати до пенсії, починаючи з 01.01.2009 року і в подальшому також не можна визнати таким, що відповідають нормам Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , тому суди прийняли правильне рішення в цій частині.

Так, згідно ч.4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача –суб’єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов’язання відповідача –суб’єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;

3) зобов’язання відповідача –суб’єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача –суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;

5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;

6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень.

При цьому, Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) не містить положень, які б давали позивачу право звертатись до суду із вимогою щодо зобов’язання суб’єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії в майбутньому, тобто в той період часу, коли відповідачем ще не вчинені дії (не допущена бездіяльність) які могли б бути визнані судом неправомірними, не встановлено підтвердженого належними доказами факту порушення суб’єктом владних повноважень вимог законодавства, що має тенденцію удосконалення шляхом внесення змін в нормативні акти або в окремі його положення.

За таких обставин, доводи позивачки в касаційній скарзі в частині необхідності зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми провести нарахування та виплату доплати до пенсії як дитині війни за 01.01.2009 року і в подальшому, є необґрунтованими.

Керуючись статтями 210, 220, 222, 225, 232 та ч.5 ст.254 КАС, колегія –

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, постанову Зарічного районного суду м. Суми від 30 квітня 2009 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2009 року змінити в частині, виклавши абз. 3 резолютивної частини постанови Зарічного районного суду м. Суми від 30 квітня 2009 року в наступній редакції:

"Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі м. Суми здійснити перерахунок надбавки до пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України "Про загальнообов’язкове пенсійне страхування" та провести відповідні виплати за 2007 рік з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року"; в решті судові рішення залишити без змін.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення, може бути переглянута Верховним Судом України виключно з підстав і в порядку передбаченому ст.ст. 235- 238, 240 КАС України.