К-625/10-С Про зобов’язання вчинити певні дії - 17.11.2010 Прийняття

17 листопада 2008 року ОСОБА_1 (далі –позивач) звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області (далі –відповідач) про визнання неправомірною бездіяльності УПФУ в Великоновосілківському районі Донецької області щодо не нарахування щомісячної доплати до пенсії як дитині війни у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії зав віком; зобов’язання УПФУ в Великоновосілківському районі Донецької області, починаючи з 09 липня 2007 року, проводити нарахування щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком.

Позивач зазначила, що вона відноситься до категорії діти війни та відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не виплачувалось, просила зобов’язати відповідача здійснити відповідні перерахунки та виплати.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною бездіяльність УПФУ в Великоновосілківському районі Донецької області щодо ненарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Зобов’язано УПФУ в Великоновосілківському районі Донецької області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімально пенсії за віком з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 1,70 грн.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2009 року постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року змінено. В абзаці другому та третьому резолютивної частини постанови змінено дату "07 липня 2007 року"на "17 листопада 2007 року". В решті постанову суду залишено без змін.

В касаційній УПФУ в Великоновосілківському районі Донецької області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2009 року.

Заслухавши доповідь судді –доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Позивач –ОСОБА_1, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 відноситься до категорії діти війни.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Отже відповідно до положень вказаного закону пенсія позивача повинна виплачуватись із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.

При цьому колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом (1058-15) , не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

Так, станом на момент виникнення спірних правовідносин, розмір мінімальної пенсії за віком визначений був лише статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування" і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум"прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

Таким чином, при визначенні розміру підвищення відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни"застосовується розмір мінімальної пенсії за віком, який визначений статтею 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з підпунктом 7 пункту 2.2 статті 2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2 (z0441-02) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів відзначає, що суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини 2 статті 8 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України (254к/96-ВР) і повинні відповідати їй.

Частиною 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Так, Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) та Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік" (107-17) дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було обмежено.

Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), зокрема, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , а саме: пункту 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону.

Також, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 (v010p710-08) (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) зміни щодо розміру пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними).

Разом з тим, суди попередніх інстанцій, зобов’язуючи відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача за 2008 рік з 22 травня 2008 року, помилково не встановили кінцеву дату –17 листопада 2008 року, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (v010p710-08) було визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) , зміни щодо розміру пенсії дітям війни на 2008 рік та з урахуванням дати звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Оскільки у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, та виходячи з того, що суди помилково зобов’язали здійснити перерахунок пенсії за 2008 рік, починаючи з 22 травня 2008 року без зазначення кінцевої дати, суд касаційної інстанції вважає за правильне змінити оскаржені судові рішення, обмеживши період здійснення перерахунку за 2008 рік датою "17 листопада 2008 року", та зазначивши про необхідність здійснення перерахунку та виплат з урахуванням здійснених позивачу виплат у періодах з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 17 листопада 2008 року.

Відповідно до частини 1 статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.

Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 222, 225, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія –

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2009 року змінити, виклавши абзаци 2, 3 резолютивної частини постанови Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2008 року у такій редакції:

"Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області щодо ненарахування ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з 17 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 17 листопада 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Великоновосілківському районі Донецької області здійснити ОСОБА_1 нарахування та виплатити щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімально пенсії за віком з 17 листопада 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 17 листопада 2008 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично отриманих сум.".