Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Карася О.В.

Костенка М.І.

Маринчак Н.Є.

Рибченка А.О.

секретар судового засідання Горбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 16.11.2010 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області на постанову господарського суду Миколаївської області від 17.01.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008

у справі № 6/769/07 (22а-6680/08)

за позовом Закритого акціонерного товариства "Баштанській сирзавод"

до Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області

про скасування рішення

ЗАТ "Баштанській сирзавод"звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою господарського суду Миколаївської області від 17.01.2008, яку залишено без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008, позовні вимоги задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Баштанському районі Миколаївської обл. № 0000672301/0 та № 0000682301/0 від 16.10.2007.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В своїй скарзі просить скасувати постанову господарського суду Миколаївської області від 17.01.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008 у справі №6/769/07 (22а-6680/08), ухвалити нове рішення яким в задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу б/н та дати, в якому просить залишити рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ЗАТ "Баштанській сирзавод"є переробним підприємством.

Відповідачем проведено виїзну планову перевірку ЗАТ "Баштанський сир завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 по 30.06.2007.

За результатами перевірки складено акт №1258/23-00446500 від 16.10.2007, відповідно до якого зроблено висновки про невірне проведення підприємством розподілу ПДВ між двома деклараціями бюджетною і дотаційною по основним засобам (роботам, послугам які в подальшому збільшують балансову вартість основних засобів) та невірне визначення суми податкового кредиту.

На думку фахівців податкового органу, підприємство порушило п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2, п 7.7 ст.7 та п. 11.21 ст. 11 Закону України №168/97-ВР та п. 1,3,6,10,11 Порядку нарахування виплат, та використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою КМУ №805 від 12.05.99 року (805-99-п) за перевірочний період 2006 року та п. 1, 3,6,10, Порядку нарахування виплат, та використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого постановою КМУ №805 від 12.05.99 (805-99-п) (у редакції постанови КМУ від 28.03.2007 року №596 (596-2007-п) ) за перевірочний період 2007 року.

На підставі акту перевірки №1258/23-00446500 від 16.10.2007, 16 жовтня 2007 начальником ДПІ у Баштанському районі Івасик Н.В. прийнято:

податкове повідомлення - рішення № 0000682301/0, згідно з яким товариству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень місяць 2006 року на суму 88029 грн., за квітень місяць 2007 року на суму 36 538,00 та нараховано штрафні (фінансові) санкції за червень місяць 2006 року в сумі 44015 грн., за квітень місяць 2007 року в сумі 18269,00 грн;

податкове повідомлення - рішення №0000672301/0, згідно з яким визначено суму податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в сумі за основним платежем 221 908грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 108 241грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування зазначених податкових повідомлень-рішень.

Приймаюче рішення про задоволення позовних вимог суди виходили з того, що відповідач неправомірно зменшив залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, суму податкового кредиту податкового періоду, суму податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачену постачальникам товарів з господарських операцій по придбанню основних засобів по бюджетній декларації, що призвело до безпідставного зменшення суми бюджетного відшкодування.

Проте погодитись з такими висновками не можна з огляду на таке.

Відповідно до п.11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість"№168/97 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабміну України від 12 травня 1999 р. № 805 (805-99-п) , чинного на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок №805) передбачено, що переробні підприємства за результатами діяльності за кожний звітний (податковий) період ведуть окремий податковий і бухгалтерський облік готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі. За результатами окремого обліку готової продукції, виготовленої з поставлених сільськогосподарськими товаровиробниками молока та м'яса в живій вазі, переробні підприємства відповідно до вимог Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) визначають суми податкових зобов'язань та податкового кредиту, які виникають у зв'язку з переробкою та поставкою такої продукції, і складають окрему податкову декларацію, яка разом з декларацією щодо іншої діяльності подається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації переробного підприємства як платника податку на додану вартість у порядку і в строки, встановлені зазначеним Законом (168/97-ВР) .

Судами попередніх інстанцій не приділено належної уваги та не перевірено посилання податкового органу на те, що придбання основних засобів пов’язане саме з переробкою молока придбаного позивачем у с/г товаровиробника та виготовленням готової продукції.

Судами не надано належної оцінки тому, що оскільки позивач є переробним товариством та керується спеціальним режимом оподаткування, який базується на розрахунку відсотків, що вираховуються від загальної кількості закупленого молока у посередників та у с/г товаровиробників, податковий кредит "бюджетної"декларації повинен бути сформований пропорційно вказаних відсотків.

Не перевірено доводів відповідача про порушення підприємством правильності визначення від’ємного значення різниці між сумою податкових зобов’язань і сумою податкового кредиту.

Крім того, при вирішені спору по даній справі судами також не перевірено посилань податкового органу, що товариством не вівся окремий бухгалтерський облік. Проте даний факт міг вплинуть на невірне визначення податкового кредиту, а як наслідок і податкових зобов'язань.

Виходячи з наведеного висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо вказаних обставин є помилковим.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що судами першої та апеляційної інстанції неповно з’ясовано обставини справи, не перевірено доводів і заперечень сторін та доказів по справі, у зв’язку з чим постанова господарського суду Миколаївської області від 17.01.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008 підлягають скасуванню, а справа № 6/769/07 (22а-6680/08) направленю на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Баштанському районі Миколаївської області задовольнити частково.

Постанову господарського суду Миколаївської області від 17.01.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16.12.2008 у справі №6/769/07 (22а-6680/08) скасувати.

Справу №6/769/07 (22а-6680/08) направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .