Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Нечитайла О.М.

Бившевої Л.І.

Островича С.Е.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя

на постанову Господарського суду м. Севастополя від 12.01.2006

та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.09.2007

у справі №20-3/365

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримагропродукт"

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя

про визнання недійсним рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримагропродукт"(далі по тексту –позивач, ТОВ "Кримагропродукт") звернулося до Господарського суду м. Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя (далі по тексту –відповідач, ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя) про визнання недійсним рішення від 19.09.2005 №00002323230/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1190,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 19.09.2005 №0000222330/3/3 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 21400,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4340,00 грн.

Постановою Господарського суду м. Севастополя від 12.01.2006 позов задоволено.

Приймаючи таке рішення суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивач правомірно включив до складу валових витрат витрати за договором про надання клінінгових послуг, укладеним з ПП "Внешпромагросервіс", оскільки в результаті надання цих послуг не відбулось будь-яке поліпшення основних фондів, а також те, що режим роботи ресторану "Шалаш"встановлено до 24 годин, то позивач правомірно здійснював формування Z-звітів.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.09.2007 скасовано постанову Господарського суду м. Севастополя від 12.01.2006 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 19.09.2005 №0000222330/3/3 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 21400,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4340,00 грн. В решті позову відмовлено.

В касаційній скарзі Горлівська ОДПІ просить скасувати постанову Господарського суду м. Севастополя від 12.01.2006 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.09.2007 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв’язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 12.12.2002 по 30.11.2004, за результатами якої складено акт перевірки від 25.02.2005 №1174/23-315/38.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем вимог підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.9 статті 5, підпункту 8.8.1 пункту 8.8 статті 8, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого був занижений податок на прибуток за ставкою 30% у четвертому кварталі 2003 року в сумі 200,00 грн., та за ставкою 25% у третьому кварталі 2004 року в сумі 21200,00 грн., у жовтні, листопаді 2004 року - 9300,00 грн.

18.02.2005 відповідачем було здійснено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу у ресторані "Шалаш", в якому позивач здійснював підприємницьку діяльність, за результатами якої складено акт перевірки № 27030037/2330.

В акті перевірки зазначено порушення вимог статей 3, 8 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

На підставі висновків зазначених актів перевірки відповідачем було прийнято рішення від 19.09.2005 №00002323230/3 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1190,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 19.09.2005 №0000222330/3/3 про визначення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 21400,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4340,00 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем під час здійснення господарської діяльності у ресторані "Шалаш"були допущені наступні порушення:

8 та 9 лютого 2005 року згідно з фіскальними звітними чеками №00192 і №00193 позивач здійснював розрахункові операції з застосуванням незареєстрованої належним чином книги обліку розрахункових операцій, оскільки така книга за №270300327 "Р"/2 була зареєстрована у податковому органі лише 10.02.2005;

не забезпечив роздрукування та наявність у книзі обліку розрахункових операцій, зареєстрованої у податковому органі 19.07.2004 за №270300327 "Р"\1, фіскальних звітних чеків від 10, 22, 28 серпня 2004 року, 14 січня 2005 року і №00056 за період з 26 до 27 вересня 2004 року, №00112 за період з 20 до 21 листопада 2004 року;

не поставив на облік у податковому органі за місцем використання реєстратора розрахункових операцій, що знаходився у ресторані "Шалаш";

не забезпечив наявність контрольних стрічок за періоди з 26 липня до 10 серпня 2004 року і з 1 до 18 лютого 2005 року.

Відповідно до вимог пунктів 1, 9, 10 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуг через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій;

друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) контрольні стрічки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років.

Як зазначено судом апеляційної інстанції, ДПІ у Нахімовському районі м. Севастополя за позивачем з 19.07.2004 до 04.11.2005 було зареєстровано реєстратор розрахункових операцій "Dateks"(заводський №ДО06000721), а також дві книги обліку розрахункових операцій : 19.07.2004 за №270300327 "Р"/1 і 10.02.2005 за №270300327 "Р"/2.

При цьому, на облік у Державній податкової інспекції у Балаклавському районі вказаний реєстратор розрахункових операцій був взятий лише 21.02.2005.

Позивач не надав ніяких доказів про те, що 8 і 9 лютого 2005 року не здійснював розрахункових операцій без проведення цих операцій через зареєстровану у встановленому порядку книгу обліку розрахункових операцій, яка була зареєстрована пізніше –10.02.2005 за №270300327 "Р"/2.

Навпаки, перевіркою було встановлено, що позивачем були роздруковані фіскальні звітні чеки №00192 і №00193 від 8 і 9 лютого 2005 року, що свідчить про здійснення позивачем розрахункових операцій без належним чином зареєстрованої книги обліку розрахункових операцій, яку він отримав лише 10.02.2005.

Суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем правомірно застосував до позивача штрафну санкцію у сумі 340,00 грн. за проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, який не був взятий на облік у Державній податковій інспекції у Балаклавському районі. Тому що обов'язок подання документів для взяття на облік у податковому органі за містом використання реєстратору розрахункових операцій у іншій адміністративно-територіальній одиниці, ніж одиниця реєстрації, передбачений законодавством - підпунктом 2.2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 N614 (z0107-01) . Цей обов'язок на час проведення перевірки, тобто 18.02.2005, позивач не виконав, оскільки реєстратор був взятий на облік податковою інспекцією 21.02.2005, а тому відповідач правомірно кваліфікував дії позивача як здійснення розрахункових операцій через незареєстрований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій.

Оскільки позивач має режим роботи до 24 годин, то друкування фіскальних звітних чеків за робочі дні 10, 22, 28 серпня 2004 року, 14 січня 2005 року було здійснено у наступні дні - відповідно 11, 23, 29 серпня 2004 року, 15 січня 2005 року.

З наданого Балаклавською районною державною адміністрацією м. Севастополя дозволу від 12.07.2004 №23, слідує, що позивач має режим роботи з 8 до 24 годин. З фіскальних чеків у книзі обліку розрахункових операцій №270300327 "Р"\1 вбачається, що позивач Z-звіт за 09.08.2004 №00008 друкував 10.08.2004 у 00.34.09 годин, за 22 серпня 2004 року №00020 друкував 23 серпня 2004 року у 00.01.40 годин, за 28.08.2004 №00026 друкував 29.08.2004 у 01.59.07 годин, за 14.01.2005 №00167 друкував 15.01.2005 у 00.49.21 годин.

Таким чином, позивач фактично не оспорює того факту, що щоденно не друкував на реєстраторі розрахункових операцій фіскальні звітні чеки, а друкував ці чеки наступного дня через особливий режим робочого дня і забезпечував їх зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Проте, Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) не передбачає будь-яких особливостей для організацій громадського харчування (у тому числі що мають ресторани) з режимом роботи до 24 годин. Також з вказаної книги обліку розрахункових операцій слідує, що фіскальні звітні чеки за №00056 за період з 26 до 27 вересня 2004 року і №00112 за період з 20 до 21 листопада 2004 року у цій книзі відсутні.

Стосовно незабезпечення позивачем наявності контрольних стрічок за періоди з 26 липня до 10 серпня 2004 року і з 1 до 18 лютого 2005 року, то позивач фактично не оспорює здійснення цього порушення. Доказів зворотного не надав, тому судом апеляційної інстанції вірно зазначено, що відповідач правомірно застосував до позивача штрафні санкції у сумі 170,00 грн.

Отже, суд першої інстанції неповно дослідив обставини справи, у результаті чого неправомірно визнав недійсним рішення від 19.09.2005 №0000232330/3 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1190,00 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач занизив податок на прибуток за 4 квартал 2003 року на 200,00 грн., за 3 квартал 2004 року на 21200,00 грн. Зазначене відбулось через віднесення у 3 кварталі 2004 року до валового доходу не підтверджених відповідними документами витрат у сумі 102500,00 грн. за договором від 19.07.2004 №19/04 укладеним з ПП "Внешпромагросервіс"про надання клінінгових послуг.

Відповідно до вимог підпункту 8.8.1 пункту 8.8 статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"у разі коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), частина вартості таких поліпшень у складі витрат, включається таким орендарем до балансової вартості групи основних фондів на вартість фактично здійснених поліпшень.

З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2004 між позивачем та ТОВ "Універсал торг"був укладений договір оренди ресторану "Шалаш", відповідно до умов якого поточний та капітальний ремонт або інші поліпшення об'єкта оренди здійснюються з дозволу орендодавця, а всі витрати з додержання об'єкта оренди у робочому стані несе орендар, тобто - позивач.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з договору про надання послуг від 19.07.2004 №19/04 базисного кошторису слідує, що позивач замовив у ПП "Внешпромагросервіс" роботи по генеральному (післябудівельному) та плановому прибиранню (клінінгу) приміщень ресторану "Шалаш". Ці роботи були виконані, про що 13.08.2004 сторони договору підписали акт прийому-здачі робіт (надання послуг) вартістю 102499,86 грн., податок на додану вартість склав 20499,86 грн., всього на суму 122999,17 грн.

Позивачем роботи були сплачені безготівковим платежем 27.08.2004, що підтверджується витягом з особового банківського рахунку.

Декларація з податку на прибуток позивача за 3 квартал 2004 року підтверджує, що до валових витрат на придбання товарів (робіт, послуг) позивач відніс 575400,00 грн., при цьому витрат на поліпшення основних фондів не мав. Тобто суму коштів, витрачену на придбання клінінгових послуг, позивач відніс до витрат на придбання товарів (робіт, послуг) а не на поліпшення основних фондів.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що витрати з придбання клінінгових послуг за договором від 19.07.2004 №19/04 правомірно були віднесені позивачем до валових витрат, у зв'язку з наступним.

Відповідно до вимог пункту 2 розділу 1 Інструкції з бухгалтерського обліку основних засобів і нематеріальних активів комерційних банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11.12.2000 №475 (z0960-00) , під поліпшенням основних фондів розуміє витрати, що пов'язані з модернізацією, модифікацією, добудовою, дообладнанням, реконструкцією тощо об'єкта основних засобів, у результаті чого збільшуються майбутні економічні вигоди, що первісно очікуються від його використання. Як слідує з базисного кошторису ніякої модернізації, модифікації, добудові, дообладнання, реконструкції об'єкта основних засобів ресторану "Шалаш", виконавець клінінгових послуг не здійснював.

ПП "Внешпромагросервіс"виключно виконувало прибирання вказаного об'єкту, що відбулося після його реконструкції, тому це прибирання об'єкту не можливо розцінювати як модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання чи реконструкцію. Тобто прибирання ресторану "Шалаш"не є поліпшенням основних фондів, і тому операція з придбання послуг з прибирання об'єкту основних фондів не потребує особового оподаткування.

Отже, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідачем неправомірно визначено позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 21400,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 4340,00 грн.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанцій належним чином з’ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.09.2007 не встановлено.

Керуючись статтями 222, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі м. Севастополя залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.09.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .