Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.,

суддів: Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Загороднього А.Ф.,

Заїки М.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2007 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Служби безпеки України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа –військова частина А-2647 про перерахунок пенсії,

У листопаді 2006 року ОСОБА_4 звернулася до Рівненського міського суду з позовом до управління Служби безпеки України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа –військова частина А-2647 про перерахунок пенсії.

Постановою Рівненського міського суду від 29.05.2007 у позовні вимоги ОСОБА_4 було задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2007 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області було задоволено. Постанову Рівненського міського суду від 29.05.2007 скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2007 та залишити в силі постанову Рівненського міського суду від 29.05.2007.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225–229 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) для зміни чи скасування судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб"від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі – Закон № 2262-ХІІ (2262-12) ), у редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом (2262-12) , та членам їх сімей обчислювалися з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством.

У частині 1 статті 40 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік"від 20.12.2005 № 3235-ІV (далі – Закон № 3235-ІV (3235-15) ) встановлено порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, згідно з яким до грошового забезпечення враховуються відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентна надбавка за вислугу років у розмірах, встановлених за останньою штатною посадою перед звільненням, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірі, що визначаються за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При обчисленні пенсій у розрахунок забезпечення не включаються щомісячні надбавки (доплати), встановлені особам, які згідно із законом мають право на пенсію за вислугу років, проте за власною згодою і в інтересах справи залишені на службі.

Пунктом 30 статті 77 Закону № 3235-ІV дію частини 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ зупинено на 2006 рік.

Водночас, установлений у статті 40 Закону № 3235-ІV порядок визначення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсій військовослужбовців і вимоги пункту 30 статті 77 цього ж Закону щодо зупинення на 2006 рік дії частини 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ не були скасовані, а тому підлягали застосуванню.

На думку колегії суддів, суб’єкт владних повноважень, вирішуючи у 2006 році питання про призначення й обчислення пенсії позивачу на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (2262-12) , правильно застосував чинне законодавство з урахуванням вимог Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" (3235-15) .

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були доведені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.11.2007 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Служби безпеки України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа –військова частина А-2647 про перерахунок пенсії –без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.