Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.

суддів Білуги С.В.

Гаманка О.І.

Загороднього А.Ф.

Заїки М.М.

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради на постанову Московського районного суду м. Харкова від 15.04.2009 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009 у справі за позовом ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради про визнання відмови у виплаті та стягненні допомоги на оздоровлення неправомірною, -

У вересні 2008 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради про визнання відмови у виплаті та стягненні допомоги на оздоровлення неправомірною.

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 15.04.2009 було частково задоволені позовні вимоги позивача. Визнано дії управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради щодо виплати грошової допомоги ОСОБА_4 неправомірними. Зобов’язано з управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради зробити розпорядження про виплату на користь ОСОБА_4 недотриману суму щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення та щорічної допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) та направити дані щодо належних виплат ОСОБА_4 до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації для здійснення виплат. Харківському обласного центру по нарахуванню та здійсненню виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки в розмірі відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) та разову грошову допомогу до 5 травня за 2007-2008 роки в розмірі відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) В решті частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009 рішення суду першої інстанції було змінено. Скасовано рішення суду першої інстанції в частині зобов’язання управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради зробити розпорядження про виплату на користь ОСОБА_4 недотриману суму щорічної одноразової грошової допомоги на оздоровлення та щорічної допомоги до 5 травня за 2007-2008 роки згідно Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) та Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) та направити дані щодо належних виплат ОСОБА_4 до Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації для здійснення виплат. Харківському обласного центру по нарахуванню та здійсненню виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Харківської обласної державної адміністрації провести перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2008 роки в розмірі відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) та разову грошову допомогу до 5 травня за 2007-2008 роки в розмірі відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) В цій частині прийнято нову постанову, згідно якої зобов’язано управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_4 допомоги на оздоровлення за 2007 рік відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) . В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення. В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"щорічно до 5 травня інвалідам війни 1 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі десяти мінімальних пенсій за віком.

Позивач має статус інваліда війни 3 групи.

Відповідно до вимог статті 17 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"фінансування витрат, пов’язаних з введенням в дію цього Закону (3551-12) , здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Статтею 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було встановлено, що виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) інвалідам війни у 2007 році здійснюється у розмірі 450 грн. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) визнано таким, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним), деякі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , яким зупинено на 2007 рік дію частини 5 статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", в тому числі й щодо визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги.

Посилання судів попередніх інстанцій на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) відносно неконституційності положень Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) щодо встановлення розміру щорічної допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) є помилковим.

На час виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2007 році відповідач діяв відповідно до діючого законодавства. Рішення Конституційного суду України не має зворотної дії в часі і у суб’єкта владних повноважень після його прийняття не виникло додаткових зобов’язань по перерахунку щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є інвалідом 3 групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії й на підставі статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"має право на щорічну допомогу на оздоровлення, яку за 2007-2008 роки сплачено за кожний рік в розмірі, що встановлений постановами Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№836 від 26 липня 1996 року (836-96-п) та "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 12 липня 2005 року №562 (562-2005-п) .

Статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"передбачені компенсації (грошова допомога на оздоровлення) за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім'ям за втрату годувальника.

Порядком виплати органами соціального захисту населення щорічної допомоги на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 04 січня 2000 року №1 (z0048-00) , чинним на час спірних правовідносин, було встановлено, що підставою для призначення допомоги на оздоровлення є, зокрема, письмова заява особи, якій провадиться виплата допомоги, та довідка з місця роботи або органу, що виплачує пенсію, із зазначенням терміну останньої виплати допомоги. Термін виплати допомоги визначається за погодженням з громадянином, який звернувся по допомогу.

Законами України про державний бюджет на певний рік розмір мінімальної заробітної плати встановлювався з 01 січня 2007 року - 400 грн., з 01 квітня 2007 року - 420 грн., з 01 липня 2007 року - 440 грн., з 01 жовтня 2007 року - 460 грн., з 01 січня 2008 року -515 грн., з 01 квітня 2008 року -525 грн., на місяць.

Встановлений в 1996 році постановою Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№836 від 26 липня 1996 року (836-96-п) розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідав розміру, встановленому законами України.

Розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законами України, згідно з внесеними Верховною Радою України змінами до державного бюджету зростав кожен наступний рік. При цьому, вказані закони не містили обмежень щодо застосування статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень з цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"та розмір мінімальної заробітної плати, встановлений відповідними законами України, а не постановами Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 26 липня 1996 року №836 (836-96-п) та від 12 липня 2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (562-2005-п) .

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

За таких обставин суб’єкт владних повноважень повинен був виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за зазначений період виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час виплати допомоги.

Пунктом 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"дію абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"зупинено на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) (справа про соціальні гарантії громадян) положення пункту 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"визнані неконституційними з дня ухвалення цього рішення.

До набрання чинності рішення Конституційного Суду України щорічна допомога на оздоровлення у 2007 році підлягала сплаті в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№562 від 12 липня 2005 року (562-2005-п) , а з 09 липня 2007 року - виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актам вихідним критерієм обрахунку такої допомоги виступала мінімальна заробітна плата, встановлена Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) . Постановою Кабінету Міністрів України "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"від 12 липня 2005 року № 562 (562-2005-п) установлено громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення: інвалідам ІІІ групи - 90 гривень.

На час виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у серпні 2007 року відповідач діяв неправомірно, оскільки положення пункту 30 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"09.07.2007 втратило чинність.

Відповідно до розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) внесено зміни, зокрема, до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) та статтю 48 викладено в такій редакції: "Одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України". Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (v010p710-08) (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), зокрема, визнано таким, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним) положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , якими було внесено зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (796-12) .

На час виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у березні 2008 року відповідач діяв відповідно до діючого законодавства. Рішення Конституційного суду України не мають зворотної дії в часі і у суб’єкта владних повноважень після їх прийняття не виникло додаткових зобов’язань по перерахунку допомоги.

Посилання суду апеляційної інстанції на те, що, строки позовної давності на спори про відшкодування шкоди, спричиненої здоров’ю громадянина внаслідок Чорнобильської катастрофи не поширюються (пункт 3 частини першої статті 268 Цивільного кодексу України) є безпідставним.

Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин відповідно до частини другої статті 21 КАС України розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Позовна давність визначена нормами частини 1 статті 256 та пункту 3 частини 1 статті 268 ЦК України поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, що виникає у цивільних правовідносинах, та не може бути застосована в адміністративному судочинстві щодо вимог про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Позивач дізнався про порушення свого права під час здійснення виплати на оздоровлення у серпні 2007 році, а до суду з позовом звернувся у січні 2009 року, що свідчить про пропущення річного строку звернення до суду без поважних причин.

Враховуючи викладене, пропущення строку звернення до суду з вимогою про виплату сум недонарахованої допомоги за 2007 рік, є підставою для відмови у задоволенні позову.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що згідно вимог статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, при вирішенні цієї справи, дають підстави для скасування прийнятих судових рішень, а оскільки суди повно і правильно встановили всі обставини по справі, але правову оцінку дали не вірно, необхідності досліджувати нові докази немає, тому, задовольняючи касаційну скаргу та скасовуючи судові рішення, колегія суддів вважає за необхідне прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради задовольнити.

Постанову Московського районного суду м. Харкова від 15.04.2009 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.11.2009 - скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради, Харківського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, Головного управління праці та соціального захисту населення Московської районної в м. Харкові ради про визнання відмови у виплаті та стягненні допомоги на оздоровлення неправомірною відмовити.

постанова оскарженню не підлягає.