К-46913/09 Про стягнення суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - 11.11.2010 Прийняття

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на постанову Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 07.04.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.08.2009 у справі за позовом ОСОБА_5 до Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради про стягнення допомоги, -

У лютому 2009 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради про стягнення допомоги..

Постановою Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 07.04.2009, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.08.2009, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 20007 року по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік - відмовлено

У касаційній скарзі ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 не погоджуючись з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225- 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами було встановлено, що позивачка є матір’ю ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 і має право отримувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі, встановленому частиною 1 статтею 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"від 21.11.1992 року №2811-ХІІ, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Частиною 1 статті 14 зазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Статтею 62 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік"встановлено, що прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років складає з 1 квітня –463 грн., з 01 жовтня –470 грн.

На підставі абзацу третього частини 2 статті 56, пунктів 7, 14 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"дію статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року (v0a6p710-07) № 6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (254к/96-ВР) (конституційності) положень статей 29, 36, частини 2 статті 56, частини 2 статті 62, частини 1 статті 66, пунктів 7, 9, 2, 13, 14, 23, 29, 30, 39,41, 43, 44, 45, 46, статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"визнані такими, що не відповідають Конституції (254к/96-ВР) (є неконституційними). Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 дійшов висновку, що зупинення Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік" (489-16) інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, З частині 2 статті 6, частині 2 статті 8, частині 2 статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частині 2 статті 92, частинам 1, 2, 3 статті 95 Конституції України.

Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Отже, суди дійшовши до правильного висновку щодо неправомірності дій Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради про відмову у виплаті допомоги на дитину з 9 липня 20007 року по 31 грудня 2007 року, але правомірно відмовили в задоволенні позову, з посиланням на статтю 99 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлений річний строк звернення з позовом до адміністративного суду, оскільки позивачка звернулася до суду лише 20.02.2009.

Згідно статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропуск строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Підстав для поновлення строку звернення до суду, які були наведені позивачкою не має, так як вони заявлені без посилання на поважність пропуску такого строку.

Також, суд апеляційної інстанції правомірно залишив без змін рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні вимог щодо стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, виходячи з положень Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік" (107-17) , яким були встановлені обмеження щодо дії Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) і який не був визнаний неконституційним.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

Касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 07.04.2009 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.08.2009 у справі за позовом ОСОБА_5 до Микитівського управління праці та соціального захисту населення Горлівської міської ради про стягнення допомоги - без змін.