Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Васильченко Н.В.

Леонтович К.Г.

Чалого С.Я.

Черпіцької Л.Т.

Цуркана М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області про визнання дій протиправними та спонукання до вчинення певних дій, -

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 02 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради незаконними, зобов’язано Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради зробити перерахунок ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради на користь ОСОБА_1 заборгованість державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року 2 072 грн. 75 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України, в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2009 року апеляційна скарга Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради залишена без задоволення, постанова Лисичанського міського суду від 25 лютого 2009 року - без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області звернулось з касаційною скаргою, у якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивачка є матір’ю малолітньої дитини, перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції зі змінами внесеними Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) та Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) була зупинена дія ст. 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) на 2007 рік. Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. (v0a6p710-07) визнані такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними) положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) про зупинення на 2007 рік дії Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) ч. 1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" була викладена в наступній редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень".

Вказані положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) не були визнані неконституційними та залишилися чинними у 2008 році.

Таким чином, суди обґрунтовано виходили з того, що в період з 07.07.2007 р. по 31.12.2007 р. позивачка мала право на виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"в редакції зі змінами внесеними Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) та Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) .

Суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання відповідача виплачувати спірну допомогу з 01.01.2009 року у відповідності з діючим законодавством України, оскільки Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) передбачено відновлення лише порушеного права громадянина, а не того, яке може бути порушено в майбутньому. Враховуючи наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої та апеляційної інстанції повно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права, а тому підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Виходячи з вищенаведеного колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшов вірного та обґрунтованого висновку, а тому підстав для зміни або скасування зазначеного судового рішення суду апеляційної інстанції колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтею 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів -

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Лисичанської міської ради Луганської області залишити без задоволення, а постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 02 лютого 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.