ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
"11" листопада 2010 р. м. Київ К-43416/09
|
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Гашицького О.В.,
Рецебуринського Ю.Й.,
Розваляєвої Т.С.,
Черпака Ю.К.,
провівши в порядку письмового провадження розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради (далі –УПСЗН) про визнання дій неправомірними, стягнення недоотриманої суми,-
встановив:
У червні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи вимоги тим, що він є інвалідом війни 3 групи, а тому відповідно до статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"від 22 жовтня 1993 року має право на отримання разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком. Однак, відповідач у 2005-2007 роках провів йому виплату цієї допомоги в розмірі, нижчому, ніж передбачено статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Вважаючи, що відповідач при нарахуванні та виплаті вказаної допомоги повинен керуватись лише Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
, позивач просив стягнути з відповідача на його користь невиплачену грошову допомогу за 2005-2007 роки у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Постановою Торезького міського суду від 4 липня 2008 року позов задоволено частково. Визнано відмову УПСЗН неправомірною. Зобов’язано УПСЗН здійснити на користь ОСОБА_1 недоплачену суму грошової допомоги до 5 травня за 2005-2007 роки в сумі 6839 грн. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2008 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено частково. Визнано відмову УПСЗН неправомірною. Зобов’язано УПСЗН здійснити на користь ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2007 рік у сумі 2542 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України. У задоволенні решти вимог відмовлено.
У касаційній скарзі УПСЗН, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати .
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом війни 3 групи і має право на щорічну одноразову допомогу до 5 травня.
При цьому відповідач виплачував йому зазначену допомогу за 2005-2007 роки відповідно до Законів України "Про Державний бюджет України"на відповідний рік в таких розмірах: за 2005 та 2006 рік –по 330 грн., за 2007 рік –360 грн.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення недоплаченої грошової допомоги за 2005-2006 роки, апеляційний суд виходив з того, що у відповідача відсутні правові підстави для здійснення такої виплати за 2005-2006 рік в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
.
З таким висновком суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України з підстав, викладених у рішенні апеляційного суду.
Разом з тим, задовольняючи позовні вимоги щодо виплати позивачеві недоплаченої грошової допомоги за 2007 рік, суди припустилися помилки, виходячи з того, що у відповідача були наявні правові підстави для здійснення такої виплати за 2007 рік в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
, з огляду на наступне.
Статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"передбачено, що інвалідам війни 3 групи виплачується щорічна разова грошова допомога до 5 травня в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
у 2007 році здійснюється, зокрема інвалідам 3 групи, у розмірі 300 грн.
Оскільки рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 (v0a6p710-07)
визнано неконституційними положення статті 29 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік", яким встановлені розміри виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, суди дійшли до висновку про задоволення позову.
При цьому суди попередніх інстанцій не звернули належної уваги на положення статей 58 і 152 Конституції України, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Відповідно до частини другої статті 152 закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 1 січня по 9 липня 2007 року Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16)
були чинними та підлягали виконанню, а органи, уповноважені на здійснення цих виплат, у цей час діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР)
та законами України. Із дати прийняття рішень Конституційним Судом України особи мають право на виплату допомоги до 5 травня у розмірах, визначених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12)
.
Однак судами не було встановлено, коли саме позивачу здійснювалась виплата допомоги у 2007 році, в той час як це є визначальним для вирішення питання про правомірність або неправомірність дій відповідача.
Таким чином, судами попередніх інстанцій не було встановлено в повному обсязі всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення даного спору, що призвело до ухвалення ними незаконних судових рішень.
З огляду на наведене, оскаржені судові рішення відповідно до вимог ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають скасуванню в частині, а справа має бути направлена до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 227, 230, 231 КАС України, суд,
ухвалив:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради задовольнити частково.
Постанову Торезького міського суду від 4 липня 2008 року і постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2008 року в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Торезької міської ради на користь ОСОБА_1 недоотриманої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2007 рік –скасувати, і в цій частині справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В решті постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2008 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення ї копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235-2442 КАС України (2747-15)
.