ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"10" листопада 2010 р. м. Київ К-1251/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Суддів: Бутенка В.І.,
Лиски Т.О. (доповідач),
Гашицького О.В.,
Малиніна В.В.,
Ситникова О.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації на постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2008 року та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2008 року, -
В С Т А Н О В И Л А:
У січні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим (далі –АРК) про визнання дій протиправними та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Постановою Білогірського районного суду АРК від 02 червня 2008 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2008 року постанову Білогірського районного суду АРК від 02 червня 2008 року змінено в частині стягнення судових витрат з Управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації АРК в розмірі 26 грн. 39 коп., в іншій частині постанову Білогірського районного суду АРК залишено без змін.
У касаційній скарзі на вказані судові рішення Управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації АРК ставить питання про їх скасування в частині задоволених позовних вимог в зв’язку з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що після народження дитини позивач відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) отримує державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
При нарахуванні та виплаті позивачу цього виду державної допомоги у 2007 році відповідач керувався статтею 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якою передбачено, що у 2007 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а також пунктом 14 статті 71 Закону України "Про держаний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (2811-12) .
Призначення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачено статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
У відповідності до статті 13 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми"(в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має не застрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Статтею 15 (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) зазначеного закону встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до статті 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років: з 1 січня –434,00 гривень, з 1 квітня –463,00 гривень, з 1 жовтня –470,00 гривень.
Пунктом 14 статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом, було зупинено дію статті 12, частини 1 статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) на 2007 рік.
Проте, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року (v0a6p710-07) пункт 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"було визнано таким, що не відповідає Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційним).
Пунктом 23 частини Розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) до статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"були внесені зміни, які вступили в силу з 1 січня 2008 року і у відповідності до яких, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень.
Враховуючи те, що Управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації АРК в 2008 році виплачувало позивачу допомогу у розмірах, встановлених новою редакцією статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", суди попередніх інстанцій прийшли до вірного висновку щодо правомірності його дій, і що задоволенню підлягають лише вимоги за період з 09 липня по грудень 2007 року.
Отже, судами правомірно покладено обов’язок на Управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації АРК здійснити виплату позивачці суми недоотриманої державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відносно дитини ОСОБА_2 за період з 09 липня 2007року по 31 грудня 2007року в розмірі 2259грн., відносно дитини ОСОБА_3 за період з 01 грудня 2007року по 31 грудня 2007рокув в розмірі 380грн.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що постанова суду першої інстанції змінена апеляційним судом в частині стягнення судових витрат з відповідача, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення у справі прийняті з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Білогірської районної державної адміністрації залишити без задоволення, а постанову Білогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2008 року, в незміненій частині, та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Судді: