Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Бившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Степашка О.І.

при секретарі Кравченко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.03.2008

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2008

у справі № 2а-5193/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лема Контейнер Сервіс"

до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя

про визнання протиправним рішення про відмову у видачі свідоцтва та зобов'язання вчинити дії, -

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25.03.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2008, позов задоволено. Визнано протиправною відмову начальника Приморського відділення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя у видачі свідоцтва ТОВ "Лема Контейнер Сервіс"про право застосування спрощеної системи оподаткування у 2008 році, викладену у листі 18293/10/15-113 від 18.12.2007. Зобов’язано Жовтневу МДПІ м. Маріуполя видати ТОВ "Лема Контейнер Сервіс"свідоцтво про право застосування спрощеної системи оподаткування у 2008 році за ставкою 6 % згідно його заяви від 13.12.2007.

Жовтнева МДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, наголошуючи на тому, що з метою визначення права перебування на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності усі суб’єкти малого підприємництва повинні враховувати всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), в тому числі суми позареалізаційних доходів та виручку від іншої реалізації.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направили.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

12.12.2007 позивач подав до податкового органу заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування у 2008 році, у якій зазначив розмір виручки від реалізації послуг, що становить 656806,08 грн. станом на час складання заяви.

Податковий орган листом від 18.12.2007 повідомив позивача про відмову у видачі свідоцтва на право застосування спрощеної системи оподаткування у 2008 році, зазначивши, що з метою визначення права застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб’єкти малого підприємництва, включаючи і тих, які здійснюють комісійну торгівлю, надають експедиторські, брокерські послуги, повинні враховувати всі надходження коштів, отримані на розрахунковий рахунок та в касу від продажу продукції (товарів, робіт, послуг), суми позареалізаційних доходів та виручку від іншої реалізації.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що кошти, отримані підприємцем на розрахунковий рахунок від замовника експедиторських послуг, не належать позивачу, оскільки він їх зобов’язаний передати виконавцеві таких послуг, а тому такі кошти не є виручкою від реалізації продукції в розумінні положень Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва"від 03.07.1998 № 727/98 (727/98) .

Суд касаційної інстанції не погоджується з викладеною позицією судів з огляду на таке. Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва"від 03.07.1998 р. № 727/98 (727/98) запроваджено спрощену систему оподаткування, обліку та звітності для суб’єктів малого підприємництва, частина перша статті 1 якого надає фізичним особам право перебувати на такій системі оподаткування за умови, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Зі статті 3 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" від 03.07.1998 р. № 727/98 випливає, що об’єктом оподаткування єдиним податком є сума виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Згідно з частиною третьою статті 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва"від 03.07.1998 р. № 727/98 (727/98) виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб’єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Суд касаційної інстанції знаходить правильною позицію податкового органу про перевищення позивачем у 2007 році граничного розміру виручки, який дозволяв перейти на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, оскільки, кошти, фактично отримані на розрахунковий рахунок є виручкою у розумінні ст. 1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (727/98) .

Оскільки обставини у справі встановлені повно і правильно, але суди попередніх інстанцій допустили неправильні висновки та, відповідно, ухвалення незаконних судових рішень, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати останні та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.03.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.07.2008 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Відмовити у задоволенні позову повністю.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної постанови, поданої через Вищий адміністративний суд України у порядку, передбаченому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .