Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції

на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2006 та постанову Господарського суду Одеської області від 03.07.2006

у справі № 15-14/125-06-3397А

за позовом Приватної фірми "Дністро"

до Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

Постановою Господарського суду Одеської області від 03.07.2006, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2006, позов ПФ "Дністро"про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області від 26.12.2005 №0001532301/0, від 26.12.2005 №0001542301/0 та від 26.12.2005 №0001651702/0 задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області №0001651702/0 від 26.12.2005. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та закриття провадження у справі, посилаючись на порушення судом пп.3.1.3 п.3.1 ст.3, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, 17.1 ст.17, 22.3 ст. 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2004 по 01.10.2005, за результатами якої складено акт №3799/2320-30901146 від 19.12.2005.

На підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення №0001542301/0 від 26.12.2005 про донарахування податку на додану вартість з товарів вироблених в Україні в сумі 627 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 304,9 грн.; №0001532301/0 від 26.12.2005 про донарахування податку на прибуток приватних підприємств в сумі 675 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 170 грн.; №0001651702/0 від 26.12.2005 про донарахування податку з доходів найманих працівників в сумі 217,94 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 435,88 грн.

Відповідачем судові рішення оскаржуються в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0001651702/0 від 26.12.2005 про донарахування податку з доходів найманих працівників в сумі 217,94 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 435,88 грн.

Судами попередніх інстанцій, встановлено, що підставою для визначення позивачу зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб стало здійснення ним господарських операцій з придбання товарів у СПД - фізичних осіб ОСОБА_1 і ОСОБА_2, які є окремими суб’єктами підприємницької діяльності, платниками податку на додану вартість, а ОСОБА_2. з 01.01.2003 є платником єдиного податку.

Пп.9.12.1 п.9.12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Відповідно до пп. "а" п.17.2 ст. 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є, зокрема, для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України - податковий агент.

Згідно п. 1.15 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону (889-15) .

За змістом пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Разом з тим, згідно пп.8.2.1 цієї статті, платник податку, що отримує доходи, нараховані особою, яка не є податковим агентом, зобов'язаний включити суму таких доходів до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати річну декларацію з цього податку.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що позивач за операціями купівлі-продажу товару у суб’єктів підприємницької діяльності не є їх податковим агентом, а, отже, у нього відсутній обов’язок по утриманню податку з доходів фізичних осіб при проведенні розрахунку з продавцями (сплаті коштів за придбаний товар).

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

Касаційну скаргу Білгород-Дністровської об’єднаної державної податкової інспекції відхилити, а ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2006 та постанову Господарського суду Одеської області від 03.07.2006 –без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.