ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" листопада 2010 р. м. Київ К-16393/07
Карася О.В. (головуючого),
Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.,
при секретарі судового засідання Титенко М.П.,
за участю представника позивача: Менця В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Господарського суду Полтавської області від 31.01.2007 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.07.2007 року по справі №3/323
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне підприємство "Інерко-Україна"
до Державної податкової інспекції у м. Полтаві
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
ТОВ "Спільне підприємство "Інерко-Україна" (далі –позивач, підприємство) звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до ДПІ у м. Полтаві про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.05.2006 року №0001042301/0, №0001052301/0.
Постановою Господарського суду Полтавської області від 31.01.2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.07.2007 року, позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, ДПІ у м. Полтаві звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення першої та апеляційної інстанції посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Судами попередніх інстанції встановлено наступне.
Працівниками ДПІ у м. Полтаві була здійсненна виїзна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ "Спільне підприємство "Інерко-Україна"за період з 18.06.2003 р. по 31.12.2005 р., за результатами якої складено акт №158/23-1/32461187 від 25.04.2006 р.
На підставі згаданого акту відповідачем згідно з п.п. "б", п.4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" прийняте податкове повідомлення-рішення №0001042301/0 від 03.05.2006р., за яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість в загальній сумі 128 400 грн. (основний платіж –85 600 грн. та штрафна (фінансова) санкція 42 800 грн.) та прийняте податкове повідомлення-рішення №0001052301/0 від 03.05.2006р., за яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2005 р. на загальну суму 42 800 грн. та з урахуванням відшкодованої суми в розмірі 13 241 грн. визначено суму зобов’язань з ПДВ в сумі 13 241грн. та штрафну (фінансову) санкцію в 6 620,50 грн.
Крім цього, судами встановлено, що між ТОВ "Спільне підприємство "Інерко-Україна"(Орендодавець) та ЗАТ "Полтавський олійноекстракційний завод-Кернел Груп"(Орендар) укладений договір оренди устаткування від 30.09.2004 року.
Відповідно до умов даного договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: Екстракційне устаткування Де Смет потужністю 500 т. макухи за добу, розміщене за адресою м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова. 17, що знаходиться на балансі Орендодавця, вартість якого становить 21 401 146,87 грн. Майно передається в оренду з метою використання Орендарем в господарській діяльності для виробництва соняшникової олії.
Орендна плата, згідно з додатковою угодою №1 до договору оренди устаткування від 30.09.2004р., встановлена сторонами в розмірі 90 000 грн., в тому числі ПДВ –15 000 грн., що підтверджується актами виконаних робіт щомісячно підписаних сторонами, податковими накладними та платіжними дорученнями про їх сплату.
В бухгалтерському обліку ця господарська операція по оренді майна відображена відповідними бухгалтерськими проводками.
Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.
Статтею 19 Конституції України передбачається обов’язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", дія якого була зупинена на 2005 р. п.31 ст. 73 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік"було визначено, що база оподаткування операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.
Статтею 9 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік"було встановлено, що база оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), але не нижче ніж фактичні витрати на їх виготовлення (придбання), з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування.
Згідно з п.1.4 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість"поставка послуг –будь-які операції цивільно-правового характеру з поставки послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об’єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатної поставки послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об’єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.
Позивачем згідно з договором оренди устаткування від 30.09.2004р. було передано ЗАТ "Полтавський олійноекстракційний завод-Кернел Груп"право на користування визначеним в цьому договорі майном.
Отже, в даному випадку відбулась операція з поставки послуги і відповідно до ст. 9 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік"база оподаткування податком на додану вартість з такої операції визначається виходячи з її договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), але не нижче ніж фактичні витрати на її (послуги) придбання.
Однак, судами правильно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач не ніс фактичних витрат на придбання цієї послуги, а саме не набував право на користування зазначеним майном за договором оренди (лізингу) чи іншим договором зі сплатою відповідних коштів (понесенням фактичних витрат). Устаткування, яке передано позивачем за договором оренди від 30.09.2004р. ЗАТ "Полтавський олійноекстракційний завод-Кернел Груп"було внесено засновником до статутного фонду позивача як інвестиційний внесок, що не заперечується сторонами.
Таким чином, за відсутності фактичних витрат на придбання послуги по оренді база оподаткування податком на додану вартість з оренди відповідно до ст. 9 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік"в даному випадку визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості. Відповідно до цього і діяв позивач.
Слід також відзначити, що судами попередніх інстанції цілком обґрунтовано зауважено на тому, що відповідно до п.п.8.3.1 п.8.3 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"суми амортизаційних відрахувань не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, зборів (обов’язкових платежів).
Тому, прийняті відповідачем 03.05.2006 р. податкові повідомлення-рішення №№0001042301/0, 0001052301/0 є незаконними.
Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції вважає, що висновки судів попередніх інстанції відповідають вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, підтверджуються встановленими по справі обставинами та не спростовуються доводами касаційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Полтавської області від 31.01.2007 року та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 06.07.2007 року по справі №3/323 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними Главою 3 КАС України (2747-15) .
Головуючий О.В. Карась Судді Г.К. Голубєва М.І. Костенко Н.Є. Маринчак А.О. Рибченко