Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф.,

Мироненка О. В.,

Мороз Л.Л.,

Смоковича М. І.,

Чумаченко Т. А.,

розглянувши в порядку попереднього

розгляду касаційну скаргу

ОСОБА_6 на

постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01

липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Миколаївської

міської ради, третя особа – Південне управління капітального

будівництва Міністерства оборони України, про визнання рішення

незаконним, -

ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до Миколаївської міської ради про визнання рішення незаконним.

Постановою Заводського районного суду м.Миколаєва від 20 листопада 2007 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Миколаївської міської ради № 13/70

від 04.07.2007 року про передачу Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України земельної ділянки площею 18496 кв.м. для будівництва та подальшого обслуговування житлової забудови по вул.Леваневців, 25 м.Миколаєва.

Зобов’язано Миколаївську міську раду привести рішення про передачу земель у відповідність до норм діючого законодавства.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2008 року постанову Заводського районного суду м.Миколаєва від 20 листопада 2007 року скасовано.

Прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Не погоджуючись з постановленим у справі рішенням апеляційного суду, ОСОБА_6 звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді щодо обставин, необхідних для ухвалення рішення судом касаційної інстанції, перевіривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин у справі та застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що рішенням Миколаївської міської ради від 20 жовтня 1993 року

№ 18/14 "Об отводе (изъятии) земельных участков предприятиям, организациям, учреждениям, гражданам и утверждении материалов инвентаризации земель г.Николаева" було затверджено матеріали інвентаризації земель в користування земельними ділянками підприємствами, установами та організаціями, а також надано Миколаївському відділу морської інженерної служби Чорноморського Флоту в постійне користування військове містечко № 62, військова частина 10758, площею 559400 кв.м.

Рішенням Миколаївської міської ради № 43/50 від 24 лютого 2006 року № 303/1/4/6982

було затверджено схему розподілу земель на території військового містечка № 62

по вул.Леваневців,25 в м.Миколаєві на землі Міністерства оборони України та землі комунальної власності територіальної громади м.Миколаєва.

Рішенням Миколаївської міської ради № 7/13 від 09 листопада 2006 року затверджено схему розподілу території військового містечка № 62 загальною площею 500952 кв.м.

по вул.Леваневців, 25 в м.Миколаєві. Залишено в постійному користуванні Міністерства оборони України земельну ділянку площею 165144 кв.м. відповідно до узгодженого плану розподілу земель для обслуговування майнового комплексу. Земельну ділянку площею 335808 кв.м., до складу якої входить спірна земельна ділянка площею18496 кв.м., передано із земель військового містечка № 62 по вул.Леваневців, 25 в м.Миколаєві, до земель комунальної власності територіальної громади м.Миколаєва.

Рішенням Миколаївської міської ради № 13/70 від 04 липня 2007 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 18496 кв.м., а після введення в експлуатацію –до земель житлової забудови та громадського призначення. Вказану земельну ділянку передано Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України в постійне користування для будівництва та подальшого обслуговування житлової забудови за адресою м.Миколаїв, вул.Леваневців, 25.

Апеляційним судом встановлено, що спірна земельна ділянка площею 18496 кв. м. у складі земельної ділянки площею 55,9 га перебувала у постійному користуванні квартирно-експлуатаційної частини Миколаївського району для розташування військового містечка № 62 на підставі рішення Миколаївської міської ради від 20 жовтня 1993 року № 18/14, після чого нетривалий час з листопада 2006 року по липень 2007 року перебувала у комунальній власності і знову була повернута Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України для будівництва та обслуговування житлової забудови.

Згідно зі статтею 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, серед яких, зокрема, є: землі рекреаційного призначення та землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до статті 77 Земельного кодексу України - землі оборони належать до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що висновок суду першої інстанції стосовно віднесення спірної земельної ділянки до земель рекреаційного призначення –є безпідставним, з огляду на те, що жодних рішень щодо зміни цільового призначення та віднесення спірної земельної ділянки до земель рекреаційного призначення відповідними органами не приймалось, а віднесення спірної земельної ділянки до земель оборони, що перебувають у комунальній власності, виключає можливість її віднесення до земель рекреаційного призначення.

Окрім того, апеляційним судом встановлено, що розпорядження Кабінету Міністрів України "Деякі питання управління майном, яке вивільняється в ході реформування Збройних Сил"№ 491-р від 22 вересня 2006 року (491-2006-р) стосовно зупинення забудови під житло територій колишніх військових містечок, на яке посилався при вирішенні справи суд першої інстанції як на одну з підстав задоволення позову, - було змінене

розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про внесення зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2006 року № 491"№ 232-р від 26 квітня 2007 року (232-2007-р) та вподальшому –втратило чинність на підставі Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації та управління військовим майном"№ 1063 від 15.08.2007 (1063-2007-п) року.

Таким чином на момент винесення рішення Миколаївської міської ради № 13/70 від 04.07.2007 року заборону забудови під житло територій колишніх військових містечок було скасовано.

З огляду на вищезазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржуване ОСОБА_6 в судовому порядку рішення № 13/70 від 04.07.2007 року про передачу Південному управлінню капітального будівництва Міністерства оборони України спірної земельної ділянки Миколаївською міською радою було прийняте правомірно, в межах наданої їй компетенції і повноважень, та, зокрема, - з дотриманням встановленого статтею 123 Земельного кодексу України порядку надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам.

З таким висновком суду апеляційної інстанції погоджується і колегія суддів Вищого адміністративного суду України, оскільки він ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права.

Постановлене у справі рішення апеляційного суду є законним та обґрунтованим, і підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Миколаївської міської ради, третя особа –Південне управління капітального будівництва Міністерства оборони України, про визнання рішення незаконним – залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.