Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Співака В.І.,

суддів Білуги С.В.,

Гаманка О.І.,

Заїки М.М.,

Загороднього А.Ф.,

при секретарі: Мудрицькій Ю.В.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову апеляційного суду Запорізької області від 17.10.2006 у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області, Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області про стягнення грошової допомоги, -

У травні 2006 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області та Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області про стягнення грошової допомоги при звільнені.

Постановою Василівського районного суду Запорізької області від 08.08.2006 позов ОСОБА_4 задоволено частково, дії відповідача щодо відмови у виплаті грошової допомоги при звільнені визнано неправомірними та зобов’язано ДПА у Запорізькій області виплатити позивачу разову грошову допомогу при звільнені у сумі 15976,61 грн. В іншій частині позову щодо стягнення з державного бюджету витрат на правову допомогу в сумі 900 грн. відмовлено.

Постановою апеляційного суду Запорізької області від 17.10.2006 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить постанову апеляційного суду Запорізької області від 17.10.2006 скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення суду першої та апеляційної інстанції щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що ОСОБА_5 з 25.05.1991 проходив службу в органах МВС України та згідно наказу УМВС України у Запорізькій області від 30.11.1999 №324 був звільнений в запас з органів МВС України в Запорізькій області за власним бажанням.

На підставі наказу ДПА у Запорізькій області №244-о від 26.10.2000 був прийнятий на службу в податкову міліцію та через скорочення штату відповідно до наказу ДПА у Запорізькій області №230-о від 18.10.2005 був звільнений зі служби згідно з пунктом "г" статті 64 "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ" (114-91-п) .

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач має 16 повних років служби, а середня сума його грошового забезпечення за період з квітня по вересень 2005 року становила 1997,08 грн. Відповідно розмір зазначеної грошової допомоги при звільненні складає 15976,61 грн. (50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служб).

Відповідно до листа УМВС України у Запорізькій області від 17.04.2006 при звільнені ОСОБА_4 не була виплачена грошова допомога, передбачена частиною 1 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у позові суд апеляційної інстанції виходив з того, що зі змісту частини 4 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"в редакції від 23.03.2005 наявність права на отримання допомоги суд першої інстанції помилкового пов’язав зі змінами в законі, що стосувалися лише порядку визначення її розміру.

Однак, колегія суддів вважає, що з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна, оскільки відповідно до частини 4 статті 9 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб"в редакції від 23.03.2005 військовослужбовцям, які мають право на пенсію за цим Законом (2262-12) , у разі повторного їх звільнення із служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, не виплачується, за винятком тих осіб, які при першому звільненні не набули права на її отримання.

ОСОБА_4 при звільненні з служби в органах МВС України не набув права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги, а тому висновок суду першої інстанції про зобов’язання ДПА у Запорізькій області виплатити позивачу разову грошову допомогу при звільнені у сумі 15976,61 грн. є вірним.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Постанову апеляційного суду Запорізької області від 17.10.2006 необхідно скасувати, так як вона постановлена з порушенням норм матеріального права, а постанову Василівського районного суду Запорізької області від 08.08.2006 необхідно залишити в силі, так як вона є законною і обґрунтованою та постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 –задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Запорізької області від 17.10.2006 у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової адміністрації у Запорізькій області, Державної податкової інспекції у Василівському районі Запорізької області про стягнення грошової допомоги –скасувати, а постанову Василівського районного суду Запорізької області від 08.08.2006 –залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.