Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Нечитайла О.М.

Бившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецьку

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2007

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2007

у справі №2-а-114/07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Джи-Джи-Ай"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька

третя особа Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1

про визнання недійсними рішень

Товариство з обмеженою відповідальністю "Джи-Джи-Ай"(далі по тексту –позивач, ТОВ "Джи-Джи-Ай") звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька (далі по тексту –відповідач, ДПІ у Київському районі м. Донецька), третя особа Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_1 (далі по тексту –СПД ОСОБА_1) про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 04.12.2006 №6333/10/23-4130002202343/0, від 06.02.2007 №6333/10/23-4130002202343/1, від 23.04.2007 №6333/10/23-4130002202343/2.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2007, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2007, позов задоволено.

В касаційній скарзі ДПІ у Київському районі м. Донецька просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2007 і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з’явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв’язку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Київському районі м. Донецька підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено перевірку магазину "Вояж"щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб’єктами підприємницької діяльності, за результатами якої був складений акт перевірки від 16.11.2006 №000669.

В акті перевірки зазначено порушення пунктів 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

На підставі висновку акта перевірки відповідачем було прийнято рішення від 04.12.2006 №6333/10/23-4130002202343/0, яким до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у сумі 225000 грн.

За результатами апеляційного оскарження даного рішення відповідачем були прийняті рішення від 06.02.2007 №6333/10/23-4130002202343/1, від 23.04.2007 №6333/10/23-4130002202343/2 на таку ж суму.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, із яким погодився суд апеляційної інстанції, що відповідачем була порушена процедура проведення перевірки, оскільки продаж будь-яких товарі магазину "Вояж"здійснює СПД ОСОБА_1, який орендує у ТОВ "Джи-Джи-Ай"приміщення цього магазину на підставі договору оренди від 01.04.2006 №1-31. В свою чергу ТОВ "Джи-Джи-Ай"ніякої діяльності, в тому числі торговельної, в магазині не здійснює, тому продавати товар міг лише СПД ОСОБА_1

Проте, з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитися не можливо, оскільки вони є передчасними з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ –це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг, зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані в установленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, і видавати такий розрахунковий документ на повну суму проведеної операції особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї (пункти 1, 2 статті 3 Закону).

Судами попередніх інстанцій не досліджено належним чином чи мали обставини порушень викладених в акті перевірки, і як наслідок, питання правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення. Судами не було перевірено усіх доводів сторін по справі.

Судом першої інстанції було зроблено висновок, на момент перевірки мотовсюдихід ATV CAN-AM OUTLENDER-800-max XT, який був вказаний в акті перевірки, був відсутній, оскільки згідно договору відповідального зберігання СПД ОСОБА_1 прийняв на відповідальне зберігання іншу модель мотовсюдихіда.

Проте, такий висновок є передчасним, оскільки вказаний договір не виключає можливої наявності також іншого мотовсюдихіда. Дане питання, щодо фактичної наявності товару, судами належним чином не досліджено.

Крім того, судами не надано правової оцінки та не перевірено доводи податкового органу відносно того, що твердження позивача про нездійснення ним торгівельної діяльності спростовуються відомостями річної декларації з податку на прибуток підприємств за 2006 рік, згідно якої сума доходу становила 124680 грн.

Судами не надано належної оцінки доводам податкового органу відносно того, що фактичне здійснення торгівельної діяльності СПД ОСОБА_1 за договором оренди від 01.04.2006 №1-31, не доведено, оскільки відсутні належні докази виконання цього договору.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 4 та 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України на суд покладається обов’язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для з’ясування всіх обставин у справі.

Неповне встановлення обставин справи виключає можливість висновку суду касаційної інстанції щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні спору, оскільки передбачені частиною 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями.

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір відповідно до норм матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Керуючись статтями 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецьку задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.07.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2007 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) .