Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Бим М.Є.

Гончар Л.Я.

Гордійчук М.П.

Чалого С. Я.

Черпіцької Л.Т.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м. Донецька про стягнення 4 990 грн. 34 коп. -

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року Управлінню Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2010 року апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька залишена без задоволення, а постанова Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року без змін.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати, та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З набранням чинності Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) обов’язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності в зв’язку із втратою годувальника покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Положення ч.2 п.5 ст. 24 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"встановлює, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального с страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 4 березня 2003 року № 5-4/4 (z0376-03) затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згаданий порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер із цих причин, що призначені особам, застрахованим згідно із Законом України від 23 вересня 1999 року №1105-ХІУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застрахованим, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків.

Отже, у разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підписання актів звірки в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватись вимоги про стягнення витрат, а не вимоги про підписання цих актів, тому що Порядок не врегульовує спірних правовідносин, що виникли в цьому випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків має застосовуватися за відсутності спору.

Позивач на свій розсуд визначає способи захисту порушеного права, в даному випадку – просив суд стягнути суму заборгованості, що повністю кореспондується з п.4 ч.2 ст. 162 КАСУ, відповідно до якого суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Виходячи з наведеного суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до помилкових висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції, а касаційна скарга підлягає задоволенню із скасуванням рішень судів першої і апеляційної інстанції, які ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновків, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень, які підлягають скасуванню з винесенням нової постанови, з урахуванням вищенаведених обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року т а ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2010 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення.

Позов Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька задовольнити.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Куйбишевському районі м. Донецька на користь Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька витрати з виплати пенсії по втраті годувальника за період з 01 жовтня 2009 року по 21 грудня 2009 року на загальну суму 4990 (чотири тисячі дев’ятсот дев’яносто) грн. 34 коп..

постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку ст.ст. 235- 238 Кодексу адміністративного судочинства України.