Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Цуркана М.І., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ямпільському районі Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року у справі №2-а-10870/08 за позовом управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ямпільському районі Вінницької області про зобов’язання вчинення певних дій та стягнення витрат, -

У вересні 2008 року управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області звернулося в суд з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ямпільському районі Вінницької області, в якому просило визнати дії протиправними щодо не підписання актів звірок, зобов’язання відповідача про включення до актів звірок витрати по особових справах потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 89 697,03 грн. державної адресної допомоги за травень-серпень 2008 року та їх стягнення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач відмовляється включити в акти звірок витрати, що підлягають до відшкодування в сумі 89 697,03 грн. за спірний період, що суперечить вимогам законодавства.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28

Справа № К-55731/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

жовтня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року, заявлений позов задоволений. Визнані дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ямпільському районі Вінницької області про не включення в акт сум протиправними; зобов’язано відповідача включити в акт щомісячної звірки витрати по особових справах потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, в сумі 89 697,03 грн. та стягнуто вказану суму.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ямпільському районі Вінницької області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ямпільському районі Вінницької області відмовляється включити в акт щомісячної звірки та відшкодувати витрати по особах, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання в сумі 89 697,03 грн., а саме, державної адресної допомоги за період травень-серпень 2008 року.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання № 5-4/4 від 04.03.2003 року (z0376-03) , Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) та Порядку № 5-4/4 від 04.03.2003 року (z0376-03) відповідач зобов’язаний відшкодувати спірні витрати.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій.

Згідно обставин справи відповідач відмовляється підписати акти щомісячних звірок за травень-серпень 2008 року щодо проведених позивачем витрат по виплатах пенсії по інвалідності - державної адресної допомоги, тобто між сторонами виник спір щодо відмови підписання актів звірки за вказаний період та сплати спірної суми, яка складається із суми адресної допомоги.

Згідно статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення громадян здійснюється органами Пенсійного фонду України, а згідно статті 8 Пенсійний фонд, поряд з іншими надходженнями, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами на заходи соціального страхування.

Відповідно до ст. 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статті 21, 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачають обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Збір та акумулювання страхових внесків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відповідно до статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та статей 1, 2 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Таким чином, суди першої та апеляційної інстанції зробили вірний висновок, що витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст. 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 22.02.2001 року Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Міністерством юстиції України 16.05.2003 року зареєстрована постанова правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 (z0376-03) , якою затверджений "Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання".

Згідно п.2 вказаного Порядку (z0376-03) останній визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій.

Пунктом 5 Порядку (z0376-03) передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків звірку витрат по особових справах потерпілих, складають акт щомісячної звірки, в якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду і управлінням виконавчої дирекції Фонду на місцях.

Відповідно до п. 6 Порядку (z0376-03) головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі поданих актів узагальнюють і узгоджують Довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Пунктом 7 Порядку (z0376-03) встановлено, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі вищевказаної Довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми колегія суддів приходить до висновків, що ні Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності" (1105-14) , ні Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов’язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4 (z0376-03) , не передбачений такий захист прав позивача, як зобов’язання підписати акт звірки за особовими справами потерпілих, яким виплачені пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а вказаним Порядком (z0376-03) встановлені порядок та правила підписання актів звірки розрахунків за наявності відсутності спору щодо сум виплат, а витрати, понесені Пенсійним фондом України у зв'язку з виплатою пенсій, передбачених ст. 26 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підлягають відшкодуванню Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Отже, суди першої та апеляційної інстанції прийшли до необґрунтованих висновків, що позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача до підписання актів звірки підлягають задоволенню.

Колегія суддів зазначає, що суди прийшли до неправильних висновків щодо задоволення позовних вимог в частині стягнення державної адресної допомоги. Відповідно ст. 21 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та Порядку № 5-4/4 від 04.03.2003 року (z0376-03) позивач зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, а саме: суму основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію, допомога на поховання сім’ї померлого, суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вказаних пенсій.

Державна адресна допомога, яка встановлена постановою Кабінету міністрів України № 265 від 26.03.2008 року "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (265-2008-п) , не передбачена у вказаному переліку соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно наведеного Закону.

Враховуючи наведене суди попередніх інстанцій прийшли до помилкових висновків щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог та стягнення державної адресної допомоги.

Виходячи з наведеного суди першої та апеляційної інстанції прийшли до необґрунтованих висновків щодо наявності обов’язку відповідача відшкодувати позивачу понесені витрати по виплаті адресної допомоги.

Колегія суддів вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи вищенаведених законодавчих норм.

За таких обставин доводи касаційної скарги спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції, а касаційна скарга підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанції підлягають скасуванню за невідповідністю нормам матеріального та процесуального права з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з вищенаведених обставин.

Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення помилкових рішень, які підлягають скасуванню як необґрунтовані з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Колегія суддів зазначає, що судами попередніх інстанцій встановлена наявність спору щодо відшкодування саме адресної допомоги.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, –

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ямпільському районі Вінницької області задовольнити.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2008 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2009 року скасувати, ухвалити по справі нове рішення.

У задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в Ямпільському районі Вінницької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Ямпільському районі Вінницької області про зобов’язання вчинити певні дії та стягнути витрати відмовити.

постанова набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.