ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
04 листопада 2010 року м. Київ К-7032/09
|
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Сороки М.О.,
Головчук С.В.,
Розваляєвої Т.С.,
Рецебуринського Ю.Й.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області (далі –УПФ) про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії,-
встановив:
У червні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що йому, як особі льотного екіпажу повітряних суден цивільної авіації, у серпні 1992 року була призначена пенсія за вислугу років. У грудні 2005 року він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України від 17.11.1999 р. "Про внесення змін в деякі закони України" (1222-14)
, але йому було відмовлено. Вважав зазначені дії неправомірними та просив суд зобов’язати УПФ зробити перерахунок пенсії та стягнути заборгованість по її виплаті.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2009 року, позов задоволено. Визнано неправомірною відмову УПФ. Зобов’язано УПФ провести ОСОБА_6 з 28.02.2008 року перерахунок розміру пенсії, нарахувати та виплачувати її відповідно до ч.3 ст. 53 Закону України "Про пенсійне забезпечення"з урахуванням змін, внесених Законом України від 17.11.1999 р. "Про внесення змін в деякі закони України" (1222-14)
. Стягнуто з Державного бюджету на користь ОСОБА_6 3,40 грн.
У касаційній скарзі УПФ, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_6 з 06.09.1976 р. по 10.08.1992 р. працював у Вовчанському авіаційному училищі льотчиків ДТСААФ на посадах льотчика - інструктора та командира ланки і з 11.08.1992 р. йому була призначена пенсія за вислугою років.
Частиною 3 статті 53 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (в редакції Закону № 1222-XIV (1222-14)
) передбачено: "Працівникам льотно-випробного складу та особам льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотам, штурманам, бортінженерам, бортмеханікам, бортрадистам, льотчикам-наглядачам) і бортоператорам, які виконують спеціальні роботи в польотах, пенсії обчислюються з середньомісячного заробітку за роботу, що дає право на пенсію за вислугу років (частина перша статті 64 та статті 65, 66, 69), одержуваного перед її припиненням, і призначаються в розмірах, передбачених частинами першою - третьою, шостою статті 19 та статтею 21 цього Закону для пенсій за віком, і не можуть перевищувати 85 процентів заробітку для працівників льотно-випробного складу та 75 процентів заробітку для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах. При цьому розмір пенсії для осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконують спеціальні роботи в польотах, не може перевищувати дві з половиною величини середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України, за календарний рік, що передує місяцю, з якого призначається пенсія".
Дія статті 53 поширюється на працівників із числа осіб льотних екіпажів повітряних суден цивільної авіації (пілотів, штурманів, бортінженерів, бортмеханіків, бортрадистів, льотчиків-наглядачів) і бортоператорів, які виконували спеціальні роботи в польотах, котрі вийшли на пенсію до набрання чинності цим Законом (1788-12)
згідно з пунктом 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону № 1222- XIV (1222-14)
. Предметом регулювання зазначеної статті, як убачається з її назви, є розміри пенсій за вислугу років.
Перелік окремих категорій працівників авіації та льотно-випробного складу, які мають право на пенсію за вислугу років, установлений статтею 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Даною нормою, зокрема, передбачено, що право на таку пенсію мають працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, у яких вони зайняті, та що перелік посад працівників льотного складу, порядок обчислення строків вислуги років для призначення їм пенсій, а також порядок призначення і виплати пенсій льотно-випробному складу затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання положень статті 54 Закону "Про пенсійне забезпечення" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 липня 1992 р. № 418 "Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу" (418-92-п)
.
Згідно з підпунктом "г" пункту 1 затвердженого цією постановою Порядку обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, один рік роботи на посадах льотного складу в навчальних і спортивних авіаційних організаціях ДТСААФ рахується за півтора року вислуги за умови виконання плану навчально-льотної підготовки, а при виконанні елементів складного або вищого пілотажу - за два роки вислуги.
У пунктах 1 і 2 затвердженого тією ж постановою Переліку посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, названо членів екіпажів повітряних суден та інших літальних апаратів, а також льотно-інструкторський склад.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку, що посади, які обіймав ОСОБА_6 до виходу на пенсію за вислугою років, підпадають під підстави для призначення йому такої пенсії відповідно до статті 54 Закону "Про пенсійне забезпечення" і перерахунку цієї пенсії у розмірі, встановленому частиною 3 статті 53 названого Закону.
Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 232 КАС України, суд,
ухвалив:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2008 року і ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2009 року –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, окрім як з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 236 - 239 КАС України.