Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Цуркана М.І., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року справі № 2-3-3565/09/0570 за позовом шахти "Іловайська" ДП "Шахтарськантрацит" до управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання недійсним рішення від 18.09.2008 №857, -

У березні 2009 року шахта "Іловайська" ДП "Шахтарськантрацит" звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання недійсними та скасування рішення № 857 від18.09.2008 року про застосування фінансових санкцій штрафу в розмірі 215,466,72 грн. та нарахування пені в розмірі 56,929,96 грн. за несвоєчасну сплату страхових внесків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем сплачувалися страхові внески за спірний період з простроченням встановленого законом строків до 10 днів, а відповідач безпідставно застосував штрафні санкції в розмірі 20% замість 10%, що привело до необґрунтованого збільшення нарахувань штрафних санкцій та пені.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року, заявлений позов задоволений частково. Визнане частково недійсним рішення відповідача № 857 від18.09.2008 р. в частині застосування штрафу в сумі 107733 грн.

Справа № К-57348/09 Доповідач: Леонтович К.Г.

35 коп. та нарахування пені в сумі 51161 грн. 84 коп.. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями судів попередніх інстанцій управління Пенсійного Фонду України в м. Харцизьку Донецької області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що за несвоєчасну сплату страхових внесків відповідач прийняв рішення № 857 від18.09.2008 р. про нарахування позивачу штрафних санкцій від сплаченої суми в розмірі 20% розмірі 215 466,72 грн. та нарахування пені в розмірі 56 929,96 за період з 20.06 по 28.08.2008 р.. Позивач посилається на ті обставини, що за вказані місяці він сплачував страхові внески з простроченням строку до 10 днів, тому до нього повинні застосовуватися штрафні санкцій в розмірі 10%, однак, відповідач необґрунтовано застосував 20%, що привело до завищення процентів стягнення штрафних санкцій та пені.

Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги та визнаючи незаконним оскаржуване рішення в частині, послалися на ті обставини, що спірне рішення прийняте в порушення ч.5 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки відповідно висновків призначеної судом економічної експертизи та первинних документів позивача документально підтверджується затримка сплати страхових пенсійних внесків на 3 та 6 календарних днів, тому фінансова санкція в розмірі 20% необґрунтована.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з наведеними висновками судів першої та апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно обставин справи рішення № 857 від18.09.2008 року про нарахування позивачу штрафних санкцій та нарахування пені прийняте за несвоєчасну сплату страхових внесків. Несвоєчасна сплата страхових внесків сторонами не заперечується.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

При цьому, відповідно до п. 9 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" днем сплати страхових внесків вважається у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом (1058-15) , на рахунок Накопичувального фонду –день списання установою банку, установою державного казначейства України суми платежу з банківського рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

Відповідно до п.п. 2 п. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами ПФУ, накладається штраф в залежності від строку затримки платежу у розмірі: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми зобов’язання –у розмірі 10% своєчасно не сплачених вказаних сум; при затримці до 90 календарних днів включно – 20 % вказаних сум, при затримці більше ніж 90 календарних днів –50% вказаних сум. Одночасно, на суми вчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1% зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно абз. 1 ч. 12 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" нарахування пені, передбаченої частинами 9 та 10 цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.

За обставинами справи прострочення сплати позивачем страхових внески за спірний період становив 3 та 6 днів, що підтверджується встановленими судами попередніх інстанцій обставинами, а саме, первинними документами по сплаті страхових внесків та висновками судової експертизи.

Оскаржуване рішення управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області прийняте з порушенням вимог п. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", Інструкції "Про порядок обчислення та уплати страховиками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Пенсійний Фонд України" (z0064-04) , згідно яких при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми зобов’язання застосовується штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених вказаних сум, відповідач необґрунтовано застосував штрафні санкції, виходячи із 20% своєчасно несплачених страхових сум.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до обґрунтованих висновків про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог

За таких обставин доводи касаційної скарги не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанції, а касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного судами першої та апеляційної інстанції винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.